«Суспільство було не готовим, що в нього увіллються демобілізовані бійці», – Ліля Мусіхіна
Тернопільські волонтери і чиновники в один голос називають неготовність суспільства до перебування в ньому демобілізованих солдатів однією з найбільших проблем сьогоднішнього часу. У переліку клопотів - працевлаштування, психологічна адаптація, повторна соціалізація. Про це та інше говорили у Тернопільському прес-клубі.
Волонтер штабу Самооборони Майдану Тернопільщини Ліля Мусіхіна, яка має значний досвід не лише у волонтерстві, але й у спілкуванні з демобілізованими солдатами та їхніми родинами, вважає, що суспільство було не готовим, що в нього увіллються демобілізовані бійці.
«Що означає «демобілізований»? Це людина з травмованою психікою, людина, якій потрібно пройти нову соціальну адаптацію, потрібно знайти роботу, інтегруватися знову в сім’ю, – каже пані Ліля. – Інша проблема – бійців не завжди добре сприймають колеги по роботі. Не завжди роботодавець готовий терпіти людину, яка може чути гучні шуми і падати на підлогу… Це насправді страшно виглядає, коли людина може впадати в депресію та агресію, часто заглядати у склянку. У нас, на жаль, є така проблема».
Ліля Мусіхіна переконана, що близько 80 % проблем, які виникають в демобілізованих бійців, можна вирішити за сприяння держави. Наприклад, зараз демобілізовані мають нагоду оздоровитися в санаторіях, протягом грудня безкоштовно полікувати зуби в державних стоматологічних закладах.
Громадська волонтерська організація «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» не залишається осторонь існуючих проблем і допомагає бійцям та їхнім сім’ям у вирішенні правових проблем. Голова організації Зеновій Гладчук вважає, що правовий захист військових не менш важливий, аніж матеріальна допомога. З ініціативи організації видано кишеньковий посібник «Правовий та соціальний захист бійців АТО» і «Пам’ятку для сімей військовослужбовців». До слова, останнє видання – переклад американських напрацювань стосовно реабілітації військових після війни, перекладений в одному із житомирських університетів.
«Досить часто те, як реагує на солдата суспільство, ранить його, – запевняє психотерапевт, координатор центру психологічної допомоги «Крок назустріч» Любов Медведь. – Ні сім’я солдата, ні односельці, ні співпрацівники не розуміють, що відбувається з бійцем».
Психотерапевт вважає, що дуже важливо бути уважними і терплячими до емоційних станів демобілізованих, допомагати їм реальними справами постійно, а не згадувати лише під час державних свят та урочистостей.
Соломія ШАЛАЙ
Фото автора