У Лановецькому районі є мальовниче село Шушківці. Невеличке – там проживає менше 150 чоловік. Усі –  надзвичайно привітні, працьовиті. Настоятелем парафії у Шушківцях є дивовижна людина – отець Олексій Філюк. Саме з його допомогою про маленьке село на Тернопіллі дізналася вся Україна…

Олексій Філюк – уродженець Шушківців. Тут  прожив усе життя. Вчився у школі. Далі вирішив служити Богу. Навчався у семінарії, висвятився і повернувся у рідні Шушківці вже настоятелем церкви.

«Мені був лише 21 рік. Та вчився давати всьому раду. Почав з допомогою односельчан реставрувати храм. Працював із молоддю, дітьми, людьми похилого віку», – згадує отець Олексій.

Здавалося б, звичайний священик. А ні! Коли отець став парохом, у храмі не було дяка. Тож він самотужки зібрав хор, проводив з ним репетиції, разом розучували пісні. А ще у отця Філюка надзвичайно гарний голос, він навіть брав участь у «Червоній Руті», де здобув перше місце. Але зняв свою кандидатуру, бо потрібно було ще й виступити на гала-концерті у столиці, а тоді саме був перший тиждень посту, тож отець відмовився.

«У 2014 році я став ще й завклубом. Тому дбаю, щоб у селі відбувалися цікаві дійства», – продовжує парох. А знаєте, чим цікаві? Як з’ясувалося, пан отець ще й байкер. Звісно, у нього є багато друзів, котрі полюбляють погасати на двоколісних «звірах». Тож уже другий рік поспіль священик на День села організовує байкерські з’їзди. Усіх охочих байкери катають на мотоциклах.

«А ще ми завше проводимо дні зими, закоханих. Тоді я причіпляю до свого «буса» сани і катаю бажаючих. Також пригощаємо жителів і гостей села гарячими напоями, глінтвейном. Облаштовуємо цікаві фотозони, щоб люди могли зробити гарні фото на пам’ять», – додає священик.

А цього літа Шушківці прославилися на всю країну переглядом українського кіно під відкритим небом. І знову завдяки креативному священику.

На початку липня він зізнався товаришеві, що мріє, щоби шушківчани збиралися теплими літніми вечорами під відкритим небом та разом дивилися фільми, сміялися. Дуже вже хотілося священику відволікти людей від повсякденних клопотів, важкої роботи, якої у селі вистачає кожному. Товариш підтримав ініціативу отця Олексія. А екран для кінопереглядів придбав однофамілець пароха за дуже цікавих обставин.

«Вирішив я освоїти соцмережі, а саме Фейсбук, – розповідає парох. - Зареєструвався, заради цікавості набрав у пошуку своє ім’я і прізвище. Відкрилася сторінка Олексія Філюка з Тернополя, директора меблевої фірми. Я знайшов контакти й зателефонував. Кумедно вийшло. Я запитую у секретаря, чи є Олексій Філюк. Вона ж запитує: а хто просить до телефону. Я відповідаю: Олексій Філюк. Через десять хвилин ми з однофамільцем пили каву і розмовляли. Він, як тільки почув про мій намір показувати кіно, вирішив допомогти і подарував нам екран. Це, направду, промисел Божий».

Тоді для села настало справжнє свято. Ввечері, попоравшись по господарству, святково одягнувшись, на кіно поспішали всі – від найменшого до найстаршого. До слова, на один із кінопереглядів приїхали й журналісти  телеканалу «1+1» і в недільному випуску телепередачі «ТСН» прославили Шушківці на всю країну.

У літньому кінотеатрі люди дивилися українські ретро комедії, діти – мультфільми. Хтось реготав, а хтось, розчулившись, пускав сльозу. Кіно ще більше згуртувало жителів села. До них на кіноперегляди приїздили гості з усього району, тож кількість місць увесь час зростала.

«Навіть коли вже вечори стали холодними, глядачі все одно приходили. Я приносив із дому пледи, покривала, щоб вкрити людей, робили чай. Було весело!» – ділиться отець Олексій.

А ще великим хобі отця Олексія Філюка є подорожі Україною. Він запевняє, що в нас є такі місцини, що всі закордонні курорти сховаються.

«Не можна цуратися свого краю. Нахвалювати чужі країни тоді, коли ти й гадки не маєш, яка краса таїться на твоїй землі. Я вже багато років подорожую, збираю усіх бажаючих не тільки з села, а й з району. Ми ще й половини усього не побачили. Усе попереду, приєднуйтесь!» – запрошує парох.

Отець Філюк – досвідчений садівник, пасічник і кухар. Сьогодні він веде у Фейсбуці групу «Моя Лановеччина», де часто показує, які шедеври готує на кухні. У соцмережі робить різні анонси подій, спілкується з друзями, вірянами.

Священик зізнався, що йому неодноразово пропонували стати парохом у більшому селі, очолити більшу парафію, однак він категорично відмовився.

«Мої Шушківці – це моя сім’я. Як би я міг від них кудись піти? Мені добре з ними, а їм, дай Боже, зі мною», – пояснює отець.

Ми запитали позитивно налаштованого священика, де взяти силу та наснагу, щоб у нинішній складний час почуватися щасливою людиною.

«Мій девіз: якою б доля не була – життя прекрасне! Дорогі брати і сестри, шукайте іскорку добра, світла в кожній людині, тоді вона знайде її і у ваших серцях. Може, пафосно, зате дієво», – зі щирою усмішкою завершує розмову отець Олексій.

Зоряна ДЕРКАЧ