Тернопільщина вшановує берегиню від пожеж і блискавок (фото)
17 вересня християни свої молитви складють іконі «Неопалима купина».
Рослину – неопалиму купину, або ясинець білий можна зустріти в нашій області, зокрема, у Медоборах.
На її стеблах і листках є дрібнесенькі пухирці, які виділяють ефір. Сонячного, безвітряного дня цього ефіру виділяється дуже багато, тож якщо запалити біля рослини вогонь, ефір спалахує. І здається, що кущ палає. Ефір швидко згорає, а рослина залишається неушкодженою.
В Старому Заповіті згадується власне ця здатність неопалимої купини. Йдеться про епізод, коли Мойсей підійшов до куща, щоб розгадати загадку дивної рослини, і сам Господь Бог заговорив до нього з охопленого полум'ям куща, закликаючи вивести народ Ізраїлю з Єгипту у Землю Обітовану.
Ще одна версія показана на іконі «Неопалима купина». На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписане у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум’я, яке охопило рослину. За народним повір'ям, ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, оберігає від пожежі та блискавки.
Палаючий кущ знаменував і зачаття Божою Матір’ю Ісуса Христа від Духа Святого. Будучи Матір’ю, Марія залишалася Дівою. За іншим переказом, Богоматір, народившись на грішній землі, перебувала чистою, непричетною до гріха. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, за повір’ям, оберігає приміщення від пожежі та блискавки.
За народним віруванням, ікона рятує будівлі, де її вшановують, від вогню. «Неопалима купина» зображується, іноді в охопленого полум’ям куща, над яким здіймається видима до пояса Богородиця з Дитям на руках. По кутках ікони чотири символи, що згадуються в Апокаліпсисі: чоловік, лев, бик, і орел а також Архангели Михаїл, Рафаїл, Уриїл, Салафаїл, Варахіїл і Гавриїл. В правій руці Пречистої Діви іноді малюється драбина, прихилина верхнім кінцем до плеча Богоматері — знамення того, що вона піднесла людство на небо. Іноді пишуть ще Врата і Жезл — символ Спасителя.
У цей день традиційно замовляють молебні про збереження будинків від пожежі, а людей — від усіляких хвороб (назви багатьох хвороб в народі віддавна пов’язані з вогнем — гангрена, огневица, летючий-огневик і інші.
Люди вважали, що 17 вересня потрібно обов'язково помолитися Неопалимій Купині, бо вірили, що Неопалима Купина зможе захистити худобу від хвороб, а хліва - від загоряння.
У слов'ян існував звичай обходити палаючий будинок з іконою Божої Матері Неопалимої Купини, щоб пожежа затихла. Пожежі для селян були найстрашнішим злом, оскільки з ними не вміли боротися. Вважали, що пожежу, яка сталася внаслідок блискавки, можна загасити молоком, пивом, квасом. Також говорили: якщо кинути в палаючий будинок білого голуба, то вогонь погасне. Вдома намагалися тримати чорну кішку або собаку, оскільки вірили, що ці тварини рятують від пожежі.
Жінки 17 вересня викопували цибулю, тому свято в народі називали Цибулевим. Чоловікам 17 вересня потрібно було обійти сіновали з вилами і втикати їх у снопи, щоб прогнати нечисту силу, яка може там сховатися і напасти на домашніх тварин взимку. Крім того, якщо будували будинок, то вилами також протикали сухий мох.
На Терніопльщині у церкві святого Миколая у Теребовлі свого часу зберігався образ пречистої Діви Марії , зображений в іконі «Неопалима купина».
В альманасі «Теребовлянщина» Андрій Куликівський пише, що в центрі ікони, яку було перенесено з іконостасу Підгорянського монастиря, зображена Матір Божа з Ісусом на правій руці. Божа Матір написана на тлі променистої овальної мандори, довкруги якої показані різні епізоди з Біблії, з життя Марії та її прославляння, як «живоносного джерела».
Іконостас відносять до малярської школи Івана Рутковича і намальована вона десь на початку XVIII ст. Після того, як монастирські землі було продано, а всі речі з неї роздано іншим церквам, іконостас потрапляє до церкви в селі Могильниця. А уже звідти до фонду Львівського Національного музею.
Неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу, його незнищенності.
Фото з відкритих джерел
