Як полегшити жінці хатні справи, щоб зберегти інтерес до життя? Витончена тернопільська телеведуча, авторка книжки «Купи мені любов» ділиться секретами приборкання побуту. Олена Герасименко вперше привідчиняє двері своєї кухні і другу сторону себе – домашньої, повідомляє Про.те.

– Потрібно просто любити. – розповідає Олена Герасименко. – Жінку, маю на увазі. Якщо вдома її люблять – тоді побутова рутина не буде тягарем. Можете сміятись, але мене побут приваблює. Ще змалечку, пам’ятаю, я з роззявленим ротом заглядала у чужі вікна. Спостерігала за сусідським побутом. Мені хотілося ходити в гості до нових людей, бачити, як вони живуть. Бо якраз в побуті це можна відчути. Кажуть, домашня рутина з’їдає стосунки. Не вірте, це люди один одного з’їдають, бо не хочуть йти на компроміс. Не там роззувся, не так ліг, не тоді подав, не те купив. За цими дрібницями не живемо життя. А воно може бути цікавим.

– Суспільні жінки своїми інтересами і захопленнями втікають від побуту?

– Якщо людина нещаслива, вона буде втікати не лише від побуту, а від усього. Незалежно, чоловік це чи жінка. І повірте, знайде тисячі причин. Побут – це облаштування твого комфортного існування. Він розпочинається від того, хто поруч.

– Чи не ображає те, що часто можна чути про те, як полегшити побут саме жінці, а не чоловікові?

– Це природно, що жінка керує побутом. У неї  краще виходить. У чоловіка є безліч інших обов’язків, де він може себе проявити. Сумно, коли побут обох зводиться до слів – ти повинен, або ти мусиш. Відразу спрацьовує зворотній рефлекс. Наказовий тон на кухні перетворює дім на казарму.

– Роблю все швидко і одночасно. Ніякої лірики, зайвих розмов по телефону чи у фейсбуці. Коли ти  відволікаєшся від основної справи – час виконання збільшується. Стараюся щосуботи наводити лад у помешканні. Не чекаю моменту, коли щось уже буде важко відмити, тому якомога частіше продовжую життя холодильнику, плиті, умивальнику. Не залишаю важкої роботи на завтра. Роблю максимум за мінімум часу. Найкращий стимул, щоб встигнути – це запросити гостей. Миттєво блищить ванна кімната, посуд поскладаний, підлоги вимиті.

 – Чи є вже якісь напрацьовані хитрощі, які допомагають приборкати побут. Можна поділитися секретами?

– Не роблю закутків, щоб складати непотріб. Легко позбуваюся старих речей. Наприклад, якщо впродовж року щось із гардеробу  мені не знадобилося жодного разу, отже, воно і не згодиться зовсім. Не захаращую свій побут. Люблю мінімалізм. На кухні – виключно кухонне приладдя, у спальні – все для комфортного сну. Кожна річ має своє місце.

– Яку домашню роботу любиш найбільше?

– Люблю навести лад аж до блиску, а потім сидіти і милуватися. Мабуть, я таки перфекціоністка.

– А чого не можеш терпіти?

– Коли хтось порушить цю ідилію.

– Чи відпочиваєш від побуту на роботі?

– Я взагалі на роботі відпочиваю. Бо люблю її. А побут  мене не виснажує до безсилля.  Просто хочеться, щоб усім нам було комфортно у нашому просторі.  Побут є і на робочому місці. Там своя «кухня». Вміння ладити з людьми вчить давати раду в побуті. Я залюбки повертаюся додому, беруся за приготування вечері, накриваю на стіл. Знаю смаки кожного, намагаюся догодити. Ніколи не готую на тиждень вперед. Щодня купую продукти і роблю  свіже. Зазвичай, це салат і якийсь гарнір. Якщо затримуюся на вечірніх ефірах, то естафету є кому перейняти.  Тоді для мене  готують  чоловік та донька.

– Бувають випадки, що скучаєш за побутом?

– Швидше я скучаю за домом, а не побутом.

– Коли домашні клопоти стають тягарем?

– Коли не цінують твою працю, ти бачиш байдужість і нерозуміння інших. Тоді справді не хочеться.

– Жінка наведе лад у будь-якому приміщенні, лиш би вона мала бажання. Незалежно, чи живе сім’я в однокімнатній квартирі чи у величезному будинку. А бажання залежить від стимулу. Хто чи що буде вас штовхати вперед  – кожен обирає сам. Вважаю, що порядок починається з голови. Якщо в думках – хаос, людина не має життєвого вектору, чітких переконань, то безлад буде панувати всюди.

– Коли є малі діти, побут стає вдвічі важчим. Як все організовувала, коли дочка була маленькою?

– Тоді менше витрачала часу на себе.

– Якщо жінка живе і дихає лише домашніми справами, вона деградує?

– Якщо жінка уся в домашніх турботах – отже їй це подобається. Вона все-одно перебуває в соціумі, спілкується з подругами, ділиться рецептами. Навіть вдома можна знайти роботу для душі. Жінки  успішно розвиваються і  в чотирьох стінах: малюють, вишивають, печуть  тощо. Деградують тоді, коли не бачать сенсу для поступу. На кухні можна бути або чарівницею, або перетворитися на бабу-ягу з мітлою.

– Що ирьі найбільше допомагає відпочити від побуту? Що б порадила іншим жінкам?

– Інколи набридає домашня одноманітність. Дім-робота-дім-робота. Аж паморочиться. Вмикаю паузу і… Тоді будь-яка альтернатива, що може звільнити від домашніх обов’язків, стає у пригоді. Вечеря у ресторані, прогулянка у парку, зустріч з друзями, пікнік на природі, квиток в театр чи кіно. Варто лише змінити свій звиклий маршрут і ви знову щаслива жінка.