Ось якось так виходить, що руйнування я чи не оспівую, ну ж бо старіння то красиво. Проте старіння буває різне.

Ось на ці балясини дивишся, та жалієш — вони покоцані та знищені, дні, коли вони були, скажімо так, повносправні, добігли кінця.

Зрештою, тішить, що зараз їм бодай якось допомагають. Адже мало просто розуміти, що живеш у старому місті, про нього треба дбати.

Анна Золотнюк

Фото авторки