«Хвіртка на той світ»: тернополяни можуть зустрітися з предками й знайти неземні скарби (фото, відео)
Україна багата сакральними місцями. Одним із таких є «Хвіртка на той світ». Або більш відома назва - «Довбушеві комори».
Місцина розташована неподалік с. Бережниця Верховинського району.
«Довбушеві комори» належать до загального комплексу Скелі Довбуша. Найвища вершина масиву - Синиця - підноситься на 1186 метрів над рівнем моря. В неї округла верхівка із кам’яними невеликими скелями. «Довбушеві Церкви» – таку назву має це місце.
На південний схід по сусідству від неї розташована округла гора Бовдури, на вершині якої знаходиться невелика скеля. З-під гори бере початок потік Студенєк. В сторону північного заходу від гори Синиця можна побачити трохи згладжену гору Довбушанку, висота якої - 1100 метрів над рівнем моря.
Довбушанку вінчає пара величезних кам’яних скель, розділених глибокою вузькою ущелиною. А на її дні знаходиться печера, що з давніх-давен називають тут «Довбушеві комори». Від підніжжя гори Довбушанки починає свій біг потік Шпитеївський, який вливається у Чорний Черемош поблизу Криворівні.
Наймістичнішою з усіх є гора Довбушанка. Ще здавна вона приваблювала до себе місцевих жителів. Сакральний культ обумовлений тим, що на вершині гори тягнуться до неба дві величезні скелі з кам’яної породи. Вони розділені вузькою і глибокою ущелиною, на дні якої знаходиться загадкова кам’яна печера. Саме ці дві кам’яні скелі на верхівці гори та підземна кам’яна печера в дохристиянські часи були язичницьким скельно-печерним святилищем для наших далеких предків, а значно пізніше – зимовим осідком Олекси Довбуша і його опришків. Саме їх називають «Довбушеві комори».
«І скарби Довбушевих опришків у наших горах заховані… Але не в Чорногорі. Вони, оті опришківські скарби, в Синицях, між Красноїлею і Жаб’єм спочивають… Повними бордюгами носили опришки свої скарби в Синиці і там їх у глибокі й просторі комори насипали. Були сміливці, що пробували в комори зі скарбами заходити, – бачили скарби, ба й у руки їх брали, але винести їх із комор ніхто не зумів.
Оце жив під Синицями Петро Кочерган. Він не мало наслухався ще від свого діда про опришківські скарби в Синицях. Ото почав він продумувати, як би до них дістатися. Намовив ще й свого сусіда, щоб ішов з ним у Синиці скарбів шукати. Почали вони обидва в Синиці ходити – дверей до комор зі скарбами шукати. У глибину скель дістались, крізь щілини між камінними плитами пролізли, та все бартками ковтають і наслухують.
Аж одного разу, вдаряючи й ковтаючи в кам'яну стіну, почули глухий відгомін. Зраділи. Там, за тою стіною, напевно, комора зі скарбами!…», - писав відомий український дослідник Гуцульщини Михайло Ломацький у книзі «Країна чарів і краси», 1959 року видання».
Навіть сьогодні місцеві вірять у містику скель. Люди розповідають, що час від часу ці місця огортає дивний туман, в якому можна заблудитися і навіть щезнути. Тому без досвідченого провідника тут краще не ходити.
Тут цілком можуть знаходитись великі тектонічні розломи-порожнини, в одній з яких, за легендою, і заховані скарби Олекси Довбуша.
З Тернополя до «Довбушевих комор» можна дістатися так: спочатку до Косова автобусом чи поїздом, звідти - місцевим транспортом до найближчого початку пішого туристичного маршруту. Поїздка триватиме від п'яти годин.
Фото, відео з відкритих джерел
