Подружжя Муравльових – двічі переселенці. До Краматорська Оксана та Олекса приїхали у 2014 році з Ясинуватої, а через повномасштабний наступ рф в Україні були змушені знову тікати від війни, переїхали до Бережан на Тернопільщині, пишуть на сайті Антикризового медіацентру.

Оксана та Олекса Муравльові – засновники розмовного клубу «Файно», який декілька років поспіль, готуючись до державних свят, готував цікавинки для Краматорська, як от мапа України, яка складається з регіонів-пазлів та вишита бісером або вишитий герб міста.

Дерево як символ українців  

У Бережанах ми співпрацюємо з ГО «Бережанський майдан», у діяльності якої є екологічна складова. Готуючись до Дня незалежності, вирішили зробити щось екологічне. Відразу виникла ідея з дубом – це основа для мапи-пазла. Дуб вирішили прикрасити калиною, вишитою бісером. А на кожний регіон додати також мотанку, – розповідає Оксана Муравльова.

Родина Поколенків, яка розвиває майстерню Woodlike, взялась допомогти Оксані Муравльовій втілити її задум в життя. Від самого початку створення майстерня позиціює себе як соціальний бізнес і підтримка таких організацій, як клуб «Файно» – це їх соціальна відповідальність.

Мапа України з пазлів – це наша унікальна розробка. Саме під її розмір робили й дерево. Саму мапу вирізали лазером, а от дерево – на новому фрезері. Його розмір – метр на метр. У кожному пазлі-регіоні зробили дірочки під вишивку бісером калини. Вони однакові, але трошки відрізняються за розміром, бо самі пазли також різні. Для того, щоб прикріпити мотанки, також зробили окремі дірочки, – кажуть у Woodlike.

Над вишивкою калини та виготовленням мотанок працювали близько 20 волонтерів. Наймолодша учасниця – старшокласниця, найстарша – 80-річна жінка. Серед майстринь – переселенці з Донеччини, Миколаївської, Херсонської, Харківської областей та місцеві, в тому числі давні переселенці з Польщі. Настанови давала майстриня з Києва Олена Сухоцька, з якою клуб «Файно» вже давно співпрацює. Так зробили мотанки з ниток, з трави та клаптиків тканин. Їх розмір – не більше 8-10 сантиметрів.

Коли все було готово, відправились до сесійної зали Бережанської міської ради, де провели урочисте склеювання пазлів-регіонів. Керував процесом Олекса Муравльов, бо треба було правильно розташувати області. Почали з Кіровоградської, з центру, потім додавали захід, схід і так далі. Аби клей прихопився, довелось тримати кожен регіон, так багато рук робили водночас спільну справу. Готову мапу передали до краєзнавчого музею в Бережанах.

Вишиванка для Тараса та немовлят  

У Бережанах переселенці з Донеччини одягнули Тараса Шевченка у вишиванку. Ця ідея також належить родині Муравльових. Для Краматорська вже стало звичним коли на свята погруддя Шевченка вдягали у вишиванку.
Згодом її евакуювали з Краматорська та передали до Бережан. 23 серпня зранку, на День Прапора, вдягнули краматорську вишиванку на бережанського Тараса. Вона виявилась трохи малою, а плечі накрили 5-метровим прапором. Цей прапор Оксана Муравльова пошила вже в Бережанах на швейній машинці, яку вдалось вивезти з Краматорська.  

Також вишиті в Краматорську льолі передали немовлятам, які народились у Бережанах і в святковий день перебували в пологовому. Їх майстрині шили для немовлят Донеччини на День вишиванки, але через велику війну не змогли провести традиційне урочисте вручення в Краматорську.

Фото Оксани Муравльової