Тамара Коблик

Майже рік у полоні: історія нацгвардійця Ігоря Душеньки

Героя визволили з полону 7 березня, до того він виходив на зв'язок з рідними ще у квітні минулого року

20-річного нацгвардійця Ігоря Душеньку звільнили з російського полону 7 березня. Військовий родом із Довжанки Підгороднянської громади. Від початку повномасштабної війни перебував у Маріуполі.

Про це Суспільному розповіла його старша сестра Руслана Наум.

За її словами, зв’язок з юнаком зник у середині квітня. У полоні Ігор Душенька пробув майже рік.

Він служить у Нацгвардії України з 18 років. І вже 24 числа такий дзвінок. Зникає зв’язок, тоді заходжу в Вайбер, бачу повідомлення від нього: «Починається справжня війна». І тоді дуже страшно стало за нього. Він був на «Азовсталі», але він нам цього не казав. Він просто казав: Я тобі не можу сказати, де ми.

Руслана Наум. Суспільне Тернопіль

Згодом родина дізналася, що Ігор був поранений в руку.

Був такий час, що він зникав на два тижні. Ми не знали, що з ним, де він. Пізніше він з’явився, сказав, що його поранили, забрали в госпіталь. Після цього він знову пропав.

Перед полоном Ігор востаннє виходив на зв’язок 18 квітня минулого року.

Вісімнадцятого числа він написав останні слова: «Все норм». І потім зв’язок з ним зник. А в же через місяць нам подзвонили з Червоного Хреста, з частини подзвонили, що підтвердження є, що брат в полоні. І ми тоді з полегшення видихнули, бо добре, що живий, хоч і в полоні, але живий.

Ігор Душенька. Фото: Fb/Підгороднянська ОТГ

Коли боєць перебував у полоні, родичі отримали повідомлення про його загибель.

Присилають нам повідомлення, що збіги ДНК знайшли. І в нас шок, бо ми не знаємо, як то таке може бути. Потім дзвонять і кажуть, що знайшли тіло. Потім ми почали здавати ще повторні ДНК-аналізи і теж дуже довго на них чекали. Пізніше один знайомий, який з братом був в полоні, дуже нас потішив. Каже, він зі мною був, я з ним спілкувався, розказував, що вони робили.

За словами Руслани Наум, 7 березня отримали звістку про те, що Ігор звільнений з полону. Згодом їй зателефонував брат.

Він каже: «Я живий, все зі мною добре». Я кажу: «Куди вас везуть?». «Нас везуть в Київ», – відповів він.

 

Родичі спілкуються телефоном. Зараз Ігор перебуває на лікуванні.

Каже, що добре, тепло і матраци м’які. Нагодували їх добре.

Тепер Руслана чекає на зустріч із братом.

Фото Суспільного та з соціальних  мереж

Вибір читачів за тиждень

Відео