Українська діаспора у США згадала всесвітньовідомого графіка з Тернопільщини (фото)
У часописі української діаспори США «Свобода», що виходить у Нью-Йорку, опубліковано статтю Романа Ференцевича «Вшанували Якова Гніздовського в Україні»
Як повідомили в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці, друг та популяризатор творчості одного з найвидатніших митців ХХ століття ознайомив американських читачів із заходами, якими Україна відзначила 100-ліття від дня народження славного уродженця Тернопільщини. «Ювілейний рік не лише завершився успішно, але й залишив по собі дуже відрадні наслідки», — пише Роман Ференцевич.
Автор статті ґрунтовно проаналізував бібліографічний покажчик «Яків Гніздовський: «Життя людини — тільки недосконалий відблиск її власний мрії», що вийшов у серії «Родом з України». Його підготували фахівці інформаційно-бібліографічного відділу комунальної установи обласної ради «Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека». Роман Ференцевич висвітлив інформацію про фахівців, які працювали над створенням покажчика, а саме: укладача видання Лариси Оленич, завідувачки інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки, та автора вступного нарису Наталії Собкович, мисткині та мистецтвознавця з Тернополя.
Як писав свого часу тернопільський журналіст Петро Бубній, Яків Гніздовський досяг небувалих успіхів у малярстві й гравюрі. Графік, живописець, кераміст і мистецтвознавець…Його шлях до визнання пролягав із галицького села на Тернопільщині через Львів, Варшаву, Загреб, Париж, Мюнхен, Нью-Йорк. Але в Україні світової слави художник – Яків Гніздовський (1915-1985), один із найвидатніших майстрів образотворчого мистецтва українського зарубіжжя, більша частина свідомого життя якого пройшла у США, повернувся чи не в останню чергу – після проголошення Незалежності.
Його твори прикрашали навіть кабінет Президента США Джона Кеннеді в Білому домі. Портрет, пейзаж, натюрморт, ікона, екслібрис, книжкова ілюстрація, прикладна графіка, скульптура - ось жанри, якими збагатив світове мистецтво своєю творчістю Яків Гніздовський.
Чому ж так сталося, що митець якого знали і визнали на всіх континентах, Україна, його Батьківщина, так би мовити, не брала участі у творенні цієї слави? Причина єдина. Це те, що Гніздовський був еміґрантом. А вже цього було досить, щоб про нього в умовах радянського режиму не можна було не те що писати, а навіть згадувати його прізвище. Таким чином, потужний пласт української культури, створений Яковом Гніздовським та й іншими представниками української діаспори, фактично був свідомо замовчуваний з ідеологічних міркувань.
Визнання до художника прийшло усередині 50-х років. Яків виїжджає на два роки у Париж, де організовує дві свої персональні виставки, які здобули високу оцінку громадськості. Гніздовський одружується із Стефанією Кузан, народженою у Франції українкою, дочкою емігрантів із Галичини, і через деякий час вертається до Нью-Йорка. У 1958 році роботу «Сосна» придбала асоціація американських художників у Нью-Йорку. З того часу Гніздовський повернувся, як він казав, до своєї першої любові - до деревориту і почав йому приділяти якнайбільше уваги. Тут він сягнув вершин майстерності…
Дереворити митця демонструвалися більш як на ста виставках у Сполучених Штатах Америки, Канади, у країнах Європи, Азії, Латинської Америки і Африки. Він брав участь у виставці сучасної графіки в мистецькому центрі імені Джона Кеннеді у Вашингтоні в 1963 році, яка згодом демонструвалася у деяких містах колишнього Союзу РСР. Роботи українця знайшли дорогу до великих музеїв США і Канади, зберігаються у приватних збірках.
Зображуючи дерева, інші рослини, він намагався створити певний настрій, схопити неповторну мить їх таїнства. Навіть у помідорах, квасолі, моркві, цибулі, грушах, малині, здавалося б, в чисто прозаїчних речах, відтворених художником, перед нами розкривається поет і романтик. Творчість Якова Гніздовського засвідчує: він був співцем української землі на американському континенті. Не випадково один із найкращих своїх дереворитів він назвав рідним словом «Папороть».
Про Гніздовського часто говорять як і про графіка-ілюстратора.
Наш співвітчизник майстерно проілюстрував ювілейне видання «Слова о полку Ігоревім», переклад якого здійснив поет Святослав Гординський. В образній та поетичній інтерпретації двох талановитих митців давньоукраїнська пам’ятка побачила світ 1950 року в Філадельфії і стала подією в україномовному світі.
Художник також створив незвичайної краси й гармонії ікони-фрески для української церкви св. Трійці в Кергонксоні, штат Нью-Йорк. Це - значний вклад у сучасне сакральне мистецтво. Автор відійшов від рутинних імітацій візантійської іконографії, від тих усталених канонів, коли більшість митців та ієрархія церкви вважають: повернення до первісних візантійських розписів – це єдиний шлях у релігійному зображенні як об’єкту моління.
Нагадаю, що у жовтні 1992 року в селі Пилипче Борівського району було відкрито меморіальний музей Якова Гніздовського. Одну з вулиць у Тернополі названо його іменем.
Фото автора
