Молоді чортківчани ще рік тому започаткували цікавий проект «Фортеця кіно». В основі проекту – вуличний кінотеатр під відкритим небом у руїнах Чортківського замку Гольських.

Зазвичай молодь збирається пізно ввечері та насолоджується історичними фільмами. Часто зустрічі передбачають не лише трансляцію фільмів, але й зустрічі з акторами, режисерами та людьми, які брали участь у створенні кінопродукту.

За участь у заході необхідно заплатити 20 грн. Усі зібрані кошти організатори витрачають на збереження Чортківського замку.

Наступна «Фортеця кіно» запланована на 16 липня. Початок показу – о 22:00. До уваги гостей – українська кінострічка 1992 року «Вишневі ночі».

Довідка:

Події фільму розгортаються в останні роки Другої Світової війни в західноукраїнському містечку. Німці відійшли далеко на захід, й містом панували радянські війська, принісши братню мову, порядок і атмосферу напруженого очікування лиха.

Життя провінційного міста, на перший погляд, мало розмірений та мирний плин, який переривався незрозумілими перестрілками на вулицях та несподіваними зникненнями колег по роботі. Але ця умовна тиша була усього-на-всього прикриттям для підпільної діяльності армії нескорених, яка існувала поруч з радянською.

Це була армія тіней, що складалася з селян та військових, цивільних городян, які кинули виклик власним патріотизмом монстру на ймення НКВС. Боротьба УПА з окупантами продовжувалась би й далі, якби не здатність людини до кохання та зради.

Хто би міг уявити, що в задушливій енкаведистській атмосфері знайдеться місце для самовідданих почуттів, що виникли між представниками двох ворогуючих між собою сторін.

Але певно, доля усіх кохань така: проростати життям між кам`яних плит непорозуміння, бо кохання - це і є життя, або сама лише надія на нього, що одна тільки й лишилася у лейтенанта НКВС Славка та зв`язкової УПА Оленки.

В передчутті арешту, дівчина задається питанням: «..чому я не маю права жити, маю право тільки вмирати?». На що побратим з УПА відказує їй: - «..права дають рабам, вільні беруть права».