Легенди та перекази про королеву Бону Сфорцу – другу дружину польського короля Сігізмунда І, досі хвилюють кременчан та туристів. Впродовж 20 років Кременець та замок належали неаполітанській принцесі. Разом з тим й реальні історії та речі пов’язані з цієї особистістю заслуговують не меншої уваги. Одна з них – про весільну діадему Бони.

Сьогодні у це складно повірити, та до Першої Світової війни ця надзвичайна прикраса зберігалася за якихось 50 км від Кременця – в монастирі у Підкамені (Львівщина).

- Діамантово-рубінова весільна діадема королеви Бони Сфорци була виготовлена неаполітанським майстром. Вінок складається з квітів із золотої пластини, прикрашених дорогоцінними каменями багатьох кольорів та перлами. Молода Бона одягала цю діадему під час свого весілля в Неаполі, а потім в Кракові. За традицією, після церемонії прикрасу подарували монастирю. Згодом, у XVII ст. діадема зберігалась в домініканському монастирі в Підкамені (тепер Бродівський район, Львівської області). Після Першої світової війни прикрасу врятували від більшовиків та вивезли до Кракова, де вона донині зберігається у домініканців на вулиці Столярській, 12, – розповідають у спільноті «Bona Sforza - między Bari a Krakowem».

Одна з легенд про Бону Сфорцу розповідає про те, що, залишаючи Польщу, частину свого скарбу королева залишала у підземеллях Кременецького замку. Як би там не було, ми точно знаємо, що її весільної діадеми там не знайти.

Фото з «Bona Sforza - między Bari a Krakowem»