«…Хрук побачив, що там нерухомо висів униз головою, прив’язаний за задні ноги до поперечини, його друг Рябий, а коло нього поралися двоє чоловіків. І шибонув у ніздрі Хрука страшний запах крові. На грудях Рябого, з лівого боку, була рана, і навколо неї запеклася кров. Один із чоловіків держав у руках якийсь страшний предмет, і з того предмета з шипінням виходив вогонь і безжалісно палив, палив нещасного Рябого...». Ні, це Стівен Спілберг чи щось схоже, хоча по темі нагадує. Це уривок дитячої казки із збірки «Чарівні казки» фольклориста-казкаря Миколи Зінчука.

Що казки згаданого автора не зовсім для дітей помітила кременецька художниця Світлана Ткачук, яка напередодні придбала дитяче видання для своєї малечі. Шокована таким чтивом, жінка поділилася враженнями на своїй сторінці у Фейсбук.

«Купила дитині казки на Книжковому форумі. Читаю ввечері першу казку і натрапляю на дивний фрагмент. Цікаво, про що ж буде далі, коли вже на перших сторінках таке?! Якось не дуже по дитячому. Довелось придумувати закінчення казки самій», – написала Світлана.

Сам автор у таких далеко недитячих сценах не бачить нічого поганого і вважає, що дітей варто змалечку привчати до жорстокої правди життя.

«Казка – це жанр політично нейтральний і покликаний збуджувати світлі емоції людей. Але коли я писав ці казки, жорстока історична правда про буття мого народу і невеселі обставини його сучасного життя спонукали мене, в ім’я святої правди, подавати й невеселі картини. Я просто не міг зображувати все тільки в світлих тонах і обминати похмурі картини життя. Я писав так, як підказувало мені моє сумління» – написав у передмові до «Чарівних казок» Микола Зінчук. Що ж, «я – художник, я так бачу». А ви кажете «Мая і її дві мами»…

22155354_699176203616385_1631287570_n

Фото зі сторінки Світлани Ткачук у Фейсбук