Василь мріяв про армію з дитинства, надихаючись прикладом родичів-правоохоронців. Після служби в армії він перейшов до правоохорониих органів, а з початком антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях став одним із перших добровольців. Історію бійця розповіли в пресслужбі 2 Галицької бригади Національної Гвардії.

Найважчою була невідомість. Ми були першим батальйоном, який виїхав із Тернопільщини. Тоді все тільки починалося, і ми вчилися воювати в реальному часі, – пригадує гвардієць.

Тоді, у 2014-му, його підрозділ виконував складні завдання у Лисичанську, Кримському та Станиці Луганській. Це були зачистки і стабілізаційні заходи у щойно звільнених містах. Гвардієць пригадує, як ворожа пропаганда працювала проти них уже тоді. Саме в той період, під Лисичанськом, сталася одна показова історія. Серед руїн війни він знайшов пораненого пса, який не міг ходити передніми лапами. Військовий виходив тварину, відгодував і забрав із собою в частину. Вже згодом з’ясувалося, що це був службовий собака.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік знову змінив цивільний одяг на однострій. Був у теробороні, воював на Харківщині – під Куп’янськом, а згодом приєднався до Національної гвардії України. 

Пам’ятаю один із бойових виходів, коли по радіостанції нам передали, що в сусідній посадці помітили ворожу диверсійно-розвідувальну групу. Ми зайняли позиції та чекали, поки вони підійдуть ближче. Коли ворог наблизився на достатню відстань - почався бій. Групу противника вдалося знищити гранатами. У такі моменти дієш уже не на емоціях, а на досвіді, швидкості рішень і довірі до побратимів, - пригадує військовослужбовець.

Сьогодні він – командир відділення. Василь готує молодих бійців, передає їм свій досвід, навчає, як проводити «зачистки» місцевості, стабілізаційні заходи та виживати під ворожими обстрілами. Він формує з новобранців професіоналів.

Понад десять років війни навчили родину Василя терпінню. Дружина підтримує чоловіка, знаючи, що захист країни – це його свідомий вибір. Для Василя Яросевича служба в Нацгвардії – це продовження справи, розпочатої ще 2014 року. Пройшовши шлях від солдата-строковика до досвідченого командира відділення, він залишається в строю, бо переконаний: перемога здобувається не лише зброєю, а й професіоналізмом та відповідальністю за кожного солдата, – кажуть у бригаді.

Читайте також: «Не треба паніки й страху»: історія командира артилерійської бригади з Тернопільщини

Фото 2 Галицької бригади НГУ