Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула скарги захисників обвинувачених в організації нарколабораторії на вирок Підволочиського районного суду від 11 квітня 2023 року. Про це повідомили у пресслужбі апеляційного суду.

Як встановлено судом першої інстанції, у 2020 році раніше неодноразово судимий разом зі своїм пасинком заради особистого збагачення вирішили незаконно виготовляти, зберігати за місцем проживання у с. Лисичинці Тернопільського району та збувати канабіс. Із кінця червня до перших чисел листопада 2021 року обвинувачені збули його чотирьом тернополянам за гроші.

Крім того, у травні 2020 року 45-річний обвинувачений через Інтернет замовив обладнання, прекурсори та інші хімічні інгредієнти, необхідні для виготовлення психотропних речовин. Отримавши все необхідне, він удома обладнав лабораторію для незаконного виготовлення амфетаміну.

3 листопада 2021 року неподалік села Чернихівці Тернопільського району правоохоронці зупинили автомобіль Daewoo Lanos, в якому перебували вітчим із пасинком. Під час санкціонованого обшуку поліцейські виявили та вилучили 36 пакетиків канабісу загальною вагою 1 770, 396 гр та один пакетик із амфетаміном масою 3, 5640 гр. Чоловіки визнали, що перевозили наркотики з метою збуту. Також було виявлено та вилучено перероблений під вогнепальну зброю сигнальний пістолет калібру 9 мм, який 45-річний підозрюваний придбав за невстановлених слідством обставин і зберігав без передбаченого законом дозволу в автомобілі.

 Крім того, правоохоронці провели санкціонований обшук будинку, де проживали обвинувачені, і вилучили 39 346, 201 гр канабісу і 3, 454 112 гр порошку амфетаміну, що вони зберігали з метою збуту.

Вироком Підволочиського районного суду від 11 квітня 2023 року раніше неодноразово судимого 45-річного обвинуваченого визнали винуватим за частиною 2 статті 307 (незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно), частиною 3 статті 307 (незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах), частиною 1 статті 311(незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини), частиною 1 статті 313 (незаконне придбання та зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин), частиною 1 статті 317(організація та утримання місць для незаконного виготовлення психотропних речовин), частиною 1 статті 263 (незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу) Кримінального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено термін позбавлення волі строком на 10 років із конфіскацією майна.

Його 20-річного пасинка визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 статті 307 Кримінального кодексу України. Та суд визнав за можливе застосувати до нього статтю 69 і призначити більш м'яке покарання, ніж це передбачено законом. На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначив покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки 6 місяців із конфіскацією майна.

Не погодившись із призначеними покараннями, сторона захисту подала апеляційні скарги. При цьому захисник уважав, що районний суд не врахував, що його 45-річний підзахисний хворий на гепатит «С» і гіпертонічну хворобу 1 - 2 ступенів та перебував на обліку у лікарів. Також наголосив, що обвинувачений сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся та усвідомив скоєне, тому просив змінити вирок суду першої інстанції й призначити за найважчою статтею обвинувачення – за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу – покарання, пов'язане з позбавленням волі, але застосувати статтю 69.

 Захисник пасинка вказав, що хоча при визначенні його підзахисному покарання місцевий суд застосував статтю 69 Кримінального кодексу та обрав покарання у виді обмеження волі з конфіскацією майна, однак не мотивував неможливість застосувати положення статті 75 і звільнити його від відбування основного покарання з випробовуванням і встановленням іспитового строку.

Колегія суддів, ретельно перевіривши та детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення й підстав для його зміни немає.

Доводи захисника, що в його підзахисного діагностовано хронічні хвороби, й він перебував на диспансерному обліку не є достатніми мотивами для застосування до покарання, призначеного йому за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України, положень статті. Оскільки до визначальних елементів вирішення питання про вид і розмір покарання належали факти:

 – що, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу обвинувачений вчинив особливо тяжкі кримінальні правопорушення;

– він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності і, маючи не зняті та непогашені судимості, знову вчинив нові умисні злочини.

Щодо покарання, обраного його пасинку, місцевий суд врахував його молодий вік і те, що він раніше не судимий; позитивно характеризувався за місцем роботи; повністю визнав вину та критично поставився до вчиненого. А також пом'якшуючі обставини: активну громадянську позицію в умовах війни, а саме нічні патрулювання Тернополем, безкоштовно ремонтував волонтерам автотранспорт для перевезення гуманітарних вантажів до місць бойових дій. Крім того, на потреби Збройних Сил України перерахував 340 тис. 500 грн застави; а також відсутність обставин, що обтяжували покарання.

 Колегія суддів погодилась, що наведені обставини істотно знизили ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і що виправлення юнака можливе без ізоляції від суспільства в умовах відбування покарання у виді позбавлення волі. При обранні покарання районний суд застосував до нього ст. 69 КК України і обрав більш м'який вид основного покарання, не зазначений у санкціях статей обвинувачення, а саме – у виді обмеження волі, – йдеться в повідомленні.

Разом із тим, доводи захисника 20-річного обвинуваченого відносно можливості застосувати до нього положень статті 75 Кримінального кодексу України колегія суддів визнала непереконливими.

Оскільки обвинувачений скоїв тяжке і особливо тяжке кримінальні правопорушення, що полягало у неодноразових епізодах незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб у великих та особливо великих розмірах. Тому колегія суддів виснувала, що призначене районним судом Станіславу І. покарання повністю відповідало ступеню тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та особі винного і було достатнім та необхідним для його виправлення й запобігання вчиненню нових злочинів, – кажуть у пресслужбі апеляційного суду.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційні скарги захисників залишила без задоволення, а вирок Підволочиського районного суду від 11 квітня 2023 року – без зміни.

Читайте також: У жителя Тернопільщини вдома виявили канабіс та кущі конопель

Фото з відкритих джерел