Україна посідає 43 місце у світі серед експортерів часнику, але найближчим часом Україна може вирватися вперед. За останні три роки площі під часником збільшилися втричі, повідомляє «АПК-Інформ», пише «Агро-Центр».

- Я впевнена, що збільшення площ під часником в Україні не є тимчасовим трендом. Більше того, такі тенденції у майбутньому тільки підсилюватимуться. Це пов’язано з тим, що українські фермери роблять ставку не лише на виробництво часнику, але і активно вирощують повітряну цибулинку, тобто, нарощують виробництво власного матеріалу,— повідомляє голова українського часникового кооперативу Ганна Морозова.

Експерт наголошує, що вже сьогодні українським часником активно зацікавилися покупці із ряду країн, що говорить про високий експортний потенціал.

- Українським часником цікавляться не лише європейські країни, такі як Латвія, а й покупці із Бразилії, є запити з Малайзії. Попит є, але поки у нас немає об’ємів, відповідно ми не можемо гарантувати стабільні поставки. Але я запевняю, що це — питання часу,— зазначила Ганна Морозова.

За її словами, українські аграрії роблять акцент не лише на нарощування об’ємів врожаю, але і на перепродажній доробці та упаковці продукції.

Фермер створив перший в Україні великий дереновий сад

1901 (Copy)

Дереновий сад площею 14 га заклав голова фермер з Запорізької області Сергій Ольшанський. Перший урожай він зібрав восени минулого року. Ідея посадити дереновий сад прийшла спонтанно, пише «Агро-Центр».

Фермер довгий час вирощував зернові. Разом з паями йому дістався занедбаний сад, де росли старі яблуні, черешні, вишні. Урожай вони вже практично не давали, тому Сергій Ольшанський вирішив розкорчувати старий сад і закласти новий. Він довго думав, які культури посадити, щоб не бути в збитку. Садів з традиційних культур в Запорізькій області вистачало, тому фермер шукав те, чого в інших не було. Після роздумів вирішив зупинити свій вибір на дерені.

Після ознайомлення з агротехнікою вирощування, фермер зрозумів, що ця культура відноситься до безпроблемних. Обрізки проводити не треба, шкідники та хвороби не ушкоджують. Головний плюс – корисні ягоди, які піднімають імунітет, допомагають боротися з багатьма хворобами. Найбільше сподобалося Сергію Ольшанському те, що кизил в промислових масштабах в Україні ніхто не вирощує.

Вирішив ризикнути. Замовив 10,5 тисяч саджанців, зупинивши свій вибір на трьох сортах: Володимирський, Михайлівський і Семен. Ця трійка за характеристиками підходять для вирощування в Запорізькій області. Відразу ж після посадки він зіткнувся з першими проблемами. Як виявилося, формувати дерен треба, інакше він виросте 6-7-метровим деревом. Збирати ягоди з таких гігантів просто неможливо. Також з’ясувалося, що кизил таки хворіє і його потрібно лікувати. За три роки загинуло майже 1,5 тисячі кущів.

Перший сигнальний урожай кущі дали в перший же рік після посадки. І знову проблема – ринок збуту. Ягода не так відома, тому і попиту на нього немає. Вихід фермер знайшов швидко. Всю свою продукцію здав на переробне підприємство в Дніпрі, де з неї готують джеми, варення, компоти. У такому вигляді дерен продається значно краще. Збут налагодили через магазини екопродукції. Співпраця з супермаркетами тільки починається – минулої осені в фермерському господарстві зібрали перший промисловий урожай (5 тонн ягід з 9 тисяч кущів). Плодоносять ще не всі рослини, тому в нинішньому році прогнози на урожай більш оптимістичні.