Чортківський краєзнавець, колекціонер-аматор Андрій Беля понад двадцять років тому захопився філокартією, нумізматикою та фалеристикою. Зібраними фотографіями ділиться на своїй сторінці у Фейсбуці. Попросила його розповісти про місце Чорткова, з яким пов’язана особлива історія.

Андрій Беля

На цій листівці з моєї колекції добре читається напис Czortkow: Most kolejowy. На фотографії, крім власне мосту, чітко видно вулицю Саперську, що пролягає по горі. Власне, про цю вулицю я й розповім. 

Починається вона в районі вулиці Лесі Українки, нижче жіночого греко-католицького монастиря Пресвятої родини, а закінчується вдолині біля залізничної колії. Цією стежкою користувалися мешканці Чорткова, а також села Біла, щоб потрапити з центра міста на Колєю, як тоді казали, та навпаки. Будівництво Саперської вулиці почалося на початку далекого 1909 року, до Першої світової війни, для логістичного забезпечення військ, а саме казарми піхотного полку, яка розташовувалася у верхній частині Чорткова. Серед частин військового гарнізону, які дислокувалися у Чорткові, був батальйон 95-го піхотного полку. Оскільки саперського-інженерного підрозділу в батальйоні не було, то інженерну частину під командуванням Іштвана Фадера відрядили з Відня до Чорткова в 1909 році.

Зворот листівки з мостом у Чорткові

Але до Першої світової війни вдалося побудувати тільки 20 метрів дороги, котрі вели до гори — перешкодила війна… А вже наприкінці 1929 року, в часи Другої Речі Посполитої, за наказом маршала Юзефа Пілсудського роботу продовжили. Будували Саперську вулицю жовніри місцевого піхотного полку і частина корпусу прикордонної охорони, що дислокувалися в Чорткові. Закінчили будувати вулицю в 1936 році. Але з розвитком інженерних комунікацій — автомобільних доріг, вона втратила стратегічне значення, а з часом перетворилася на звичайну стежку…

Інші листівки розповідають про 95-й піхотний полк (Galizisches Infanterieregiment No. 95). На них — казарми полку. Ця піхотна дивізія імператорської королівської армії заснована 1 січня 1883 року.  Почесними командирами полку були: фельдмаршал-лейтенант Людвіг Юзеф Єжи Францішек Корнаро (1885-1886 роки), фельдмаршал-лейтенант Максиміліан Родаковський (1887-1912 роки), фельдмаршал Германн Ковес фон Кевешаза (1912-1918 роки). В 1903-1914 роках у Львові перебували командування та 1-ий батальйон, 3-ій батальйон був розміщений в Чорткові. Національний склад дивізії у 1914 році на 70% формували русини (тобто українці), а на 21%  — поляки. Батальйони полку брали участь у боях з росіянами наприкінці 1914 року та на початку 1915 року в Галичині. Солдати полку поховані, зокрема на цвинтарях: № 302 Чегоціна, № 192 Любча, № 314 Бохня, № 277 Бжесько-Окоцим і № 279 Стерковець-Дзекановіце.

Казарми 95 піхотного полку

Казарми 95 піхотного полку

Отака насичена й одночасно спокійна історія вулички із красномовною назвою Саперна. 

Фото надав Андрій Беля