Налагодити освітній процес онлайн без зниження якості навчання можна завдяки розробленню спеціальних методів викладання. Під час цього потрібно послідовно пройтись по «сходинках» навчального процесу знизу вгору: технічне забезпечення, онлайн-менеджмент (електронний журнал), матеріали та завдання, методика роботи з учнями під час ефіру онлайн, способи забезпечення зворотного зв’язку, переконані викладачі однієї з приватних шкіл у Тернополі.

Про це детальніше розповіла власниця школи ThinkGlobal Наталія Ткачук.

Найперше – техніка 

– Спершу потрібно подбати про технічне забезпечення онлайн-уроку (наявність ПК чи ноутбука у дітей, зручна програма для відеоконференцій). Ми використовували і звичний уже для багатьох Zoom, Gotomeeteng, Google hangouts, сервіси месенджерів тощо, – говорить вона. – Викладачі вільні обирати зручну для них програму, головне, щоб вона забезпечувала якість трансляції, можливість передачі файлів чи показу екрану комп’ютера викладача, тобто повноцінну комунікацію.

Онлайн-клас: як це працює

– Тут йдеться про те, щоб мати онлайн-середовище, в якому вчитель може слідкувати за присутністю дітей, оцінювати роботи, мати зворотний зв’язок з учнями (напряму з кожним), – продовжує керівниця закладу. – У нашому випадку це просто, адже школа має повноцінну власну освітню онлайн-платформу з готовими матеріалами та завданнями для дітей, онлайн-журналом та форумом для спілкування. Якщо ж цього немає базово, можна обрати один з існуючих зручних інструментів по типу Google-classroom. Наші рекомендації: ClassDojo, Class Tag. Це чудові інтерактивні середовища для створення онлайн-класу, користуватись можна як додатком на телефон, так і вебверсією.

Матеріали та завдання до уроку

Важливо одне: учень повинен мати доступ до усіх матеріалів, наголошує Наталія Ткачук. А в якому форматі і як – це вже на розсуд викладача.

– Наприклад, для молодших школярів важливо мати щось, що можна потримати-покрутити в руках, якось взаємодіяти з цим, – додає вона. – Тому наші викладачі готують матеріали наперед на 2-4 тижні та розсилають батькам в друкованому вигляді. Іноді для цікавих наукових експериментів вчителі готують цілі мінінабори предметів (скажімо, аплікацію чи заготовки для виробу з пластиліну, конструктору лего), і теж включають до пакету матеріалів. Середня і старша школа отримує завдання онлайн - це для них звично і нескладно, адже діти – навіть більш впевнені користувачі ІТ-інструментами, ніж деякі дорослі. Варіантів теж може бути багато: від створення спільних папок чи файлів на хмарному диску до повноцінної інтеграції в освітню платформу (наприклад, Moodle – знайома для багатьох вчителів LMS-система, яку зараз часто впроваджують у школах). Тут важливо зосередитись на тому, що школяр добре знає шлях до матеріалів і може без проблем отримати до них доступ.

Методика роботи викладача під час онлайн-уроку

Насправді тут працюють такі ж «classroom-management» практики, як і в офлайні, лише досягати їх трішки складніше, звертає увагу керівниця школи. За її словами, звична схема уроку відрізняється від онлайн таким чином:

-концентрація уваги учнів на викладачеві, підготовка (така собі «розминка») – онлайн це може бути будь-який спосіб зворотого зв’язку від учнів, від «помахати ручкою в камеру і показати свій зошит» до «поставити плюсик під трансляцією в чаті»;

-коротка теоретична частина – відеопояснення теми (бажано – з візуалізацією контенту, хоча б у вигляді презентацій або анімованого відео, тощо). Корисним буде застосунок Prezi.video, завдяки якому можна одночасно виводити на екран камеру та презентацію чи інший контент;

-робота класу – в групах чи індивідуально, робота над проектом, тощо. Якщо учень отримав доступ до завдання, то він має можливість працювати. Проблема тут у зворотному зв’язку (викладач не може бачити, що робить учень, тому не може допомогти у ході заняття). У таких ситуаціях теж допомагає онлайн-клас або інтерактивні завдання ;

-тестові завдання на перевірку, підсумки, резюме. Надзвичайно важливим стає зворотний зв’язок від учня. Щоб він був якісним, знову ж таки, звертаємось до сервісів з організації класної роботи або до інтерактивних сервісів.

-завершення уроку (оголошення домашнього завдання).

Важливі аспекти онлайн уроку: інтерактиви (додатки чи сервіси, що допомагають давати онлайн завдання та слідкувати за їх виконанням теж онлайн); зворотний зв’язок від учня (це частково вирішують інтерактивні додатки, коли вчитель бачить відповіді учня); більша складність концентрації уваги учнів на роботі. Ось деякі приклади від школи ThinkGlobal:

-Інтерактивні додатки:

Порада для освітян: не варто винаходити велосипед заново, якщо вже є готові і дієві рішення. Наприклад, улюблений сервіс Kahoot! дозволяє створювати інтерактивні завдання легко, швидко, і вони дуже подобаються дітям. При вивченні програмування можна використовувати, наприклад, такі сервіси як CodeCombat, де створюється викладачем клас, і він легко відслідковує прогрес дитини в онлайн режимі. До того ж це навчання теж у форматі гри. Інші корисні додатки можна знайти уже для кожного предмету індивідуально. Наприклад, Lingualeo чи сервіси від British Counsill для англійської; географічні дартси чи вікторини тощо.

-Зворотний зв’язок:

Що справді складніше онлайн, це – ефективний зворотний зв’язок. Тут можна теж іти різними шляхами: створювати дошки для обговорень якоїсь теми (по типу форумів на онлайн-курсах), де викладач буде постійно відповідати на запити учнів; працювати з додатками типу ClassDojo. Можна навіть просто використовувати спільний доступ до документів чи групи в месенджерах. Працює все – важливо лише правильно розставляти пріоритети.

-Концентрація уваги:

Специфіка онлайн – це як театр у порівнянні з кіно. Актори в театрі мають бути більш емоційними, навіть трохи гротескно, щоб тримати увагу глядача і переконувати його в правдивості вистави. Схоже має діяти і вчитель. На онлайн-уроках потрібно вчитись більш активно вести себе перед камерою, демонструвати емоції яскравіше, сильніше, додавати у спілкування елементи гри чи виклику.

Тож ідеальний онлайн-урок, за підсумками Наталія Ткачук, – це чітке налаштування техніки і програм відеодоступу, продумана структура уроку, активний і позитивний вчитель, легкий і зрозумілий доступ до матеріалів, багато інтерактиву, взаємодії, та якісний зворотний зв’язок.

– Усе це має тримати в центрі уваги викладач, – підсумовує вона. – Використовуйте готові онлайн-інструменти, обирайте найпростіші та найзручніші, йдіть шляхом маркетолога: скорочуйте шлях учня по онлайну до мінімуму, бажано взагалі, щоб усе було в одному місці, на якійсь одній освітній платформі. Але якщо це поки неможливо – не страшно, обирайте спосіб, який найкраще працює саме для вас. 

Фото з відкритих джерел