Земельний сервітут – це право користування чужою земельною ділянкою, що може бути встановлене для задоволення потреб зацікавлених осіб (власника сусідньої земельної ділянки, землекористувача тощо). Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку (ст. 100 Земельного кодексу України). Детальніше про це пояснюють жителям Тернопільщини у Кременецькому центрі з надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст.99 Земельного кодексу України є такі види земельних сервітутів:

• право проходу та проїзду на велосипеді;
• право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
• право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);
• право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;
• право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;
• право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
• право розміщення (переміщення, пересування) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
• право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;
• право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
• право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;
• право прогону худоби по наявному шляху;
• право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
• інші земельні сервітути.

Земельний сервітут встановлюється договором, законом, заповітом або рішенням суду. Порядок встановлення земельних сервітутів регламентується нормами Земельного та Цивільного  кодексів України.

Існують постійні та строкові (тимчасові) сервітути. Наприклад, право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку, а також право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту це - сервітут постійний. Прикладом тимчасового земельного сервітуту є сервітут, у рамках якого здійснюється встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів на період ремонту будівель та споруд. По завершенню будівництва чи ремонту будівлі дія цього земельного сервітуту припиняється.

Сервітутне користування земельною ділянкою може бути як платним так і безоплатним.

Дія земельного сервітуту припиняється у випадках:

1. поєднання в одній особі суб'єкта права;
2. земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;
3. відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
4. рішення суду про скасування земельного сервітуту;
5. закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;
6. невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
7. порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

Варто зазначити, що дія сервітуту може бути припинена у судовому порядку  на вимогу власника земельної ділянки у випадку:

- припинення підстав його встановлення;

-коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Нерідко чуємо думку, що сервітут є альтернативою оренди землі. Дійсно, земельний сервітут відноситься до видів користування земельною ділянкою.

Однак сервітут суттєво відрізняється від оренди землі:

-оренда земельної ділянки може бути тільки строковою, а земельний сервітут може бути як строковим, так і постійним;

-договір оренди платний, а сервітут може встановлюватися як на платній так і на безоплатній основі;

-оренда землі можлива лише на підставі договору, а земельний сервітут може виникати на підставі закону, договору, рішення суду і за заповітом;

-після передачі земельної ділянки в оренду власник (орендодавець) земельної ділянки позбавляється права користування нею, а встановлення сервітуту не позбавляє власника права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою;

-право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду, а земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам;

-підстави припинення права оренди землі відмінні від підстав припинення сервітуту.

Отже, земельний сервітут встановлюється у виключних випадках, а наведенні вище відмінності підтверджують, що оренда землі та земельний сервітут – це різні за своєю правовою суттю інститути земельного права, які не можуть бути ототожнені.

Інформацію надано Кременецьким місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Фото з відкритих джерел