Нема кращого способу продемонструвати свою безсилість управлінням закладом та вузьке мислення за оракал на вікні. І one-way-vision не дуже рятує цю ситуацію, повідомляє Погляд.

Вікна – це найкраще, що придумало цивілізоване людство проти стін. Глухі стіни і вузенькі бійниці – це середньовічний погляд закомплексованої і заляканої людини, котра чекає нападу оскаженілої орди. Сучасний світ поділений на добровільні тюремні камери з системами доступу по відбитках пальця. Складні паролі, капчі, контрольні питання. Джімейл знає всі дівочі прізвища наших мам, схаменіться! Погляд пересічної міської людини завжди впертий у стіну чи глуху вітрину чи паркан. У місті зазвичай ми бачимо не далі аніж на 50 метрів. Все, що потрібно – монітор, номер маршрутки, ціни на вітрині – воно тут, поруч. У вас ще не почались еволюційні зміни в органах зору? Бо у мене, здається, вже. Те ж саме стосується повального захоплення тонуванням вікон серед автомобілістів. Ви що, всерйоз думаєте, що здатні чимось здивувати людство? Що ви можете показати такого, що варто ховати? Жалюзі-ролети, наглухо зашторені вікна, триметрові паркани стали частиною ментальності нашого народу. Українець тепер – це вишиванка, чуб і паркан. Приватність стала фетишем і прекрасно монетаризованим явищем. Віп-авто, віп-телефони, віп-кабінки, віп-місця, віп-салони, індивідуальний підхід та лімітовані серії. Все, щоб ви почувались особливим. Від віпів вже рябить в очах. Їх, віпів, назбиралось вже стільки, що поруч них мимоволі починаєш почуватись особливим.

Володимир Гевко