Стильний чорний костюм, двоколірний метелик, струнка постать і бісики в очах – ювіляр так і випромінює молодість і силу. 80-річний Василь Бурма встигає і роздавати інтерв’ю, і приймати вітання, і дарувати кожному посмішку. Сьогодні, 22 січня, в УД «Перемога» відкрилася його персональна фотовиставка «Замки і лицарі».

Саме з нагоди ювілею, який Василь Олександрович відсвяткував на Святвечір, організована ця виставка. Як зізнається відомий фотожурналіст, він сам точно не знає, скільки світлин сьогодні запропонував шанувальникам та поціновувачам.

- Мабуть, близько 120, проте не впевнений, - каже ювіляр. - Головне, що кожна світлина - улюблена, на кожну з них витрачено час і шматочок душі. Знаєте, я люблю фотографувати замки і фортеці. Мав вже дві такі виставки. Проте раніше це була просто архітектура. А цьогоріч вирішив оживити старі стіни, наповнити їх душами, додати живих людей.

На фото автор у власній манері показав не лише міць і довершеність архітектурних стилів фортець та замків, а й спробував передати їхній настрій. Погода, небо, квіти, тварини і, звісно, люди сильно додали забарвлення, наповнили енергією, воскресили давно забуті сторінки історії. 

Більшість фотографій мають власний епіграф, в основному - у віршованій формі. Це додало ще більше поетичності фотографічним картинам.

Кожне фото Василя Бурми знаходить відгук в серцях глядачів. Обличчя людей на фото переповнені життям, сильними емоціями. Усі герої фотокарток – доблесні лицарі та прекрасні дами.

Фотограф кілька років відвідував різні тематичні зібрання, де люди проводять історичні реконструкції: переодягаються в одяг минулих сторіч, влаштовують лицарські бої та певний відрізок часу живуть за лицарськими принципами.

- Я ще в 1969 році побачив перше подібне дійство і з тих пір закохався у лицарство. В мене наче вселилась якась сутність. З тих пір і ходжу по замках, - сміється ювіляр. – Моя виставка – ще один привід для того, аби брати приклад з лицарів. Адже їх закони – це суміш Божих заповідей з етикетом та повагою і вічною любов’ю до дам.

Василь Бурма зізнається, що цьогоріч майже не включив Тернопілля до фотовиставки. Лише фотографія вартових веж у Скалаті удостоїлась честі висіти поряд із замками та фортецями Хотина, Кам’янця-Подільського, Меджибіжа, Судака та ще багатьох архітектурних шедеврів з усього світу. Автор пояснює таку особливість простою даниною пам’яті – два роки тому Скалат відзначав своє 500-річчя.

Душа віку немає. Василь Бурма лише ще раз підтверджує цей факт. Він встигає усе, проте каже, що дуже багато чого ще не встиг. Мріє об’їздити весь світ і сфотографувати все, що побачить. І, знаєте, думаю йому багато що вдасться, бо в свої 80 – він молодший за багатьох молодих. А його дух – сильний та звитяжний, як і герої на його фото.

Тамара КОБЛИК

Фото автора