У селі Скорики Підволочиського району на Тернопільщині у храмі святого апостола та євангеліста Іоана Богослова нині вшановують свого покровителя.

У суботу зранку, у день пам’яті апостола Іоана Богослова у Скориках, в церкві, що носить ім’я святого, відбулася літургія, під час якої парафіяни складали дяку своєму небесному захиснику та покровителю.

- Колись наш храм був Свято-Михайлівським. А в шістнадцятому столітті жителі села збудували невеличку каплицю, яка простояла  понад 150 років. Згодом звели храм на честь святого апостола та євангеліста Іоана Богослова, - розповів кореспонденту «ТЕРЕНУ»  священик Степан Кебало. – Церкві вже понад триста років. Маємо дуже цінний іконостас, який за переказами, фундував Богдан Хмельницький і наказав волами привезти у храм, виконаний невідомими майстрами одночасно із самою церквою. Основним мотивом різьблення є гарно відтворене листя аканту, виноградні грона й квіти. Зображення іконостасу виконано до найглибших національних традицій: навіть маленького Ісуса вдягнено в українську вишиванку, - каже отець Степан.

 Цікава історія реставрації цього оригінального іконостасу. У 1999 році, напередодні президентських виборів Леонід Кучма перебував у робочій поїздці Західною Україною. Заїхав і в Скорики. Там й відвідав славнозвісну дерев'яну церкву, в якій, за легендою, перед походом на Збараж 1649 року сповідалися і приймали причастя козаки Богдана Хмельницького разом із гетьманом. Тоді, скориставшись слушним моментом, священик отець Степан Кебало розповів Леонід Кучмі, що Богдан-Зиновій та інші славні гетьмани, які заходили до скориківської церкви скласти молитву Богові, неодмінно і щедро жертвували на храм. І, мовляв, незле було б і панові Кучмі, наслідуючи їх, подбати про трьохсотрічний диво-іконостас, що його, кажуть, колись доставили до Скориків волами за наказом самого Хмельницького. Відступати було нікуди — кошти на реставрацію іконостасу було виділено. Правда, як згодом з’ясувалося, не з власної кишені чи благодійного фонду, а …з місцевого бюджету.

- Церкву відносять до подільського стилю будування храмів: тридільна, трибанна, архаїчна у своїх квадратних зрубах, з широким дашком-опасанням, який захищає низ будівлі від дощових вод. Храм є одним із чотирьох у Тернопільській області, де збереглась ґонтова покрівля, – розповідає дослідник сакральної архітектури, тернопільський архітектор Ярослав Пелехатий. - Це - типово подільський дерев'яних храм, збудований за всіма традиціями народного дерев'яного церковного зодчества. Складається церква з трьох квадратних у плані зрубів, над якими височіють три наметові двоярусні бані восьмигранної форми, вкриті ґонтом. Низ будівлі прикрашає широке опасання на фігурних кронштейнах, під яким можна було ховатися від дощу та непогоди. Кажуть, колись у храмі перебувала ікона "Страшний суд", теж, начебто, подарована Хмельницьким.

За різними даними, церкву у Скориках внесено до переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

А щодо самого покровителя храму, якого сьогодні вшановують, то отець Степан каже, що для християнської церкви Іоан Богослов – прототип аскета, «духоносного старця».

- З ім’ям євангеліста Іоана пов’язані таємничі, містичні мотиви. Церковна традиція підкреслює особливу аскетичну «освіченість» і посвяченість Іоана, які роблять його більше за інших апостолів особисто близьким до Христа і готовим до сприйняття глибоких таємниць християнської віри. Порівнюючи Євангелія від Марка, Матея та Луки неважко помітити ряд аналогій в зображенні подій, самого Ісуса та і в самій манері розповіді. Ці три Євангелія докорінно відрізняються від Євангелія від Іоана, особливо різниться розповідь про Ісуса та його життєву місію. Автор четвертого Євангелія прагне довести божественне походження Ісуса. В трактуванні Іоана цей образ майже нематеріальний, прикритий таємничою завісою містики. Для  західноєвропейського мистецтва Іоан Богослов – безбородий, ніжний, чуттєвий юнак. Візантійсько-руська ікона зображує його таким лише під час Тайної вечері. Взагалі ж, це занурений в містичне споглядання високочолий старець з бородою. Символ Іоана Богослова як євангеліста – орел, оскільки він високо злітає думкою, немов орел, - розповів отець Степан.

Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото автора