Автор колонки адвокат Тетяна Середзінська (тел.0987974627, e-mail: law410@ukr.net)
Працівники, звільнені з роботи, незалежно від підстав припинення трудового договору, якщо вони вважають таке звільнення незаконним, мають право звернутись до суду з позовом про поновлення на роботі, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу.
Відповідно до положень статті 233 Кодексу Законів про Працю України (далі КЗпП) працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
При цьому, встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.
Також у судовому порядку незаконно звільнений працівник може вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від особи додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 237 КЗпП).
Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, позивачі звільняються від сплати судового збору.
Також згідно ст.157 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про поновлення на роботі протягом розумного строку, але не більше одного місяця.
Слід пам’ятати, що право на звернення до суду за розглядом трудових спорів закріплено Конституцією України (ст.124), а також судова практика свідчить про те, що більшість трудових спорів вирішується на користь позивача.
