2 Червня 2020, Вівторок


Анонс
Турнір з пляжного волейболу у Тернополі відбудеться з усіма дотриманнями карантинних обмежень

Тернополяни не можуть дійти згоди щодо нового маршруту автобуса №35

У райцентрі на Тернопільщині зафіксували порушення вимог у торгівлі

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Тернополяни мають новий правовий додаток про права дітей 

Відео
Початок літа на Шумщині схожий на зиму (відео)

До Тернопільського апеляційного суду уже можна приходити без паперових документів

В Україні під час карантину з’явився новий нішевий бізнес (Агроновини)

У Ланівцях купили смітників на 600 тис. грн (фото)

Тернополянин і патрульні не дали жителю Одещини скоїти самогубство

На Тернопільщині 3 червня закликають уникати паніки та зберігати спокій

Тернопільщина розпочинає туристичний сезон

Як монополія мало не знищила улюблений сорт пива 

Лише SWОT-аналіз виявив на Тернопільщині дуже важливе

Як дожити до 100 років: рецепт від довгожительки Чортківської громади

Стан здоров’я хворих на коронавірус 9-х військових із Рівненського полігону – задовільний

Тернопільщина втратила ще один державний орган зі спеціальним статусом

Фоторепортаж
Майже тисяча екзотичних саджанців. Родина з Тернопільщини вирощує унікальні для нашого клімату фруктові дерева (фоторепортаж)

На Тернопільщині 10 людей, самі того не знаючи, перехворіли на коронавірусну інфекцію

Влада на Тернопільщині вкрала гроші при будівництві амбулаторій

У Тернополі організували благодійний аукціон, який має на меті врятувати безпритульних тварин

Фоторепортаж
Чому тернопільська майстриня Галина Переймибіда вишиває у кожну вільну хвилину? (фоторепортаж)

У свій вихідний поліцейський з Тернопільщини затримав озброєного злочинця (фото)

Вище керівництво Нацполіції у Тернопільській області замішане у махінаціях із грішми

На Тернопільщині вже розпочався призов на військову службу

Фотофакт
У день захисту дітей для маленьких тернополян влаштували зустріч із Ахтемом Сеітаблаєвим (фотофакт)

Хлопця, який жорстоко побив двох молодиків на Підгаєччині, взяли під варту

Відео Фотофакт
У селі на Тернопільщині через чужу недбалість затопило кладовище (фотофакт, відео)

На Тернопільщині затримали чоловіка, який пограбував магазин

Начальником управління у Тернопільській міській раді стала бібліотекар (фото)

У Тернополі оберуть операторів паркування

Фотофакт
Письменник з Кременця розповів, як покупцям відстояти свої права (фотофакт)

Фотофакт
Селище на Тернопільщині жителі самостійно роблять дедалі кращим (фотофакт)

За минулу добу коронавірус підтвердили у ще чотирьох тернополян

Фотофакт
На Тернопільщині люди втратили повагу до інших (фотофакт)

Фотофакт
Чергового порушника ПДР помітили на вулицях Тернополя (фотофакт)

Тернопільський гурт отримав нагороду від національної премії «Золота жар-птиця»

Шмат землі, вартістю у 4,5 млн грн, забрали у захланного жителя і віддали селу на Тернопільщині

Це цікаво
2 червня в історії Тернопільщини

1 Червня 2020, Понеділок


Погода
Погода в Тернополі 2 червня

Фоторепортаж
Квітка, яку вважають символом Китаю, ще буяє і на Тернопільщині (фоторепортаж)

Тернопільський «Капітан Т. Г. Парій» знову на плаву

Відео
Політики на Тернопільщині об’єднуються задля майбутнього країни (відео)

Це цікаво
Годинники на Старій ратуші Чорткова та мерії Берліна – справа рук одного майстра

У Тернополі помер відомий поет-інженер (фото)

На Кременеччині з’явиться ще одна туристична родзинка (фото)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Німці наважилися допомогти підприємцям та бізнесменам з Тернопільщини 

Як рятувальники Чорткова на весіллі колеги гуляли (фото)

У громаді на Тернопільщині створили інтерактивну карту для бізнесу

У Польщі відкрили справу на супермаркет, який видавав огірки з України за польські (Агроновини)

У Тернополі полегшили добирання маршрутом №8

Чоловіку з Тернопільщини 77 і він воїн АТО

У жовтні цього року в соціальних мережах було опубліковано фото найстаршого бійця АТО з підписом «Тихон», 74 роки. Найстаріший воїн в АТО. Служив поблизу Донецького аеропорту, Старогнатівки, тепер – в Авдіївці». Ця світлина набрала тисячі переглядів та сотні коментарів. Її опублікували всеукраїнські ЗМІ. Але, на жаль, так  ніхто і не поцікавився біографією чоловіка. Ми розшукували «Тихона», і з’ясувалося, що навіть його командир не знав справжнього імені бійця. Більше того, під час спілкування з героєм дізналися, що «Тихону» (Борисові Мельнику) не 74, а вже йде 77 рік. До того ж родом він із Тернопільщини. – пише “ПРОте” з посиланням на “Свобода”

– Вас називають людиною-легендою, адже ви найстарший доброволець, який захищає Україну від московської агресії. Що змусило вас, уже доволі немолодого чоловіка, взяти до рук зброю, і яким чином ви потрапили на передову?

– Багато причин, головна (може це і прозвучить пафосно) – патріотизм і вболівання за свій народ. Я народився у 1941 році в с. Тростянець, тоді ще Залозецького, а нині Зборівського району на Тернопільщині. Після війни переїхав з батьками на Київщину. Але все моє життя було сповнене національною свідомістю і любов’ю до України.

На війну я потрапив з Майдану вже обстріляний, тож вибухи були звичними. Зрештою, чого мені вже було боятися в такому віці? Звичайно, що в ЗСУ мене не взяли б. Тому пішов добровольцем. Всі спочатку підсміювалися з дідугана, але безпосередньо на передовій ставлення змінилося. До речі, з Майдану на війну пішло багато хлопців, у тому числі два моїх сини – Устим і Данило. Мої хлопці після Іловайської трагедії у складі батальйону «Донбас» з боєм вирвалися з оточення і повернулися додому. А я все ж вирішив піти на війну, хоча вони мене відмовляли. Мені боліло серце за Україну, я не міг спокійно спостерігати з екрана телевізора за тим, що відбувалося на фронті. Добровольцем мене взяли у ДУК «Правий сектор».

– У якому підрозділі ДУК «ПС»-УДА, ви перебуваєте, і яким був ваш бойовий шлях?

– Уперше на передову, а було це в Пісках, я потрапив перед Водохрещем у 2015 році без дозволу командування. Тоді керівник «Правого сектору» з Рівненщини Роман Коваль віз допомогу добровольцям і взяв мене з собою. Там я й залишився. Тоді в Пісках було пекло, більше ста обстрілів на день. Згодом, вже офіційно, у складі 1 штурмової роти ДУКу (командир «Да Вінчі») воював у Старогнатівці. втретє на передову в Авдіївську промзону  потрапив як сапер 5-го окремого батальйону Української доборовольчої армії, командир «Покутяка».

– Як нам відомо з вашої біографії, ви дружили і працювали зі скульптором, художником і етнографом Іваном Гончаром. Розкажіть про період вашої спільної діяльності?

– Нас познайомив на початку 1980-х Юрій Поклад, чоловік поетеси, публіцистки і громадської діячки Наталки Поклад. З того часу ми подружилися і я постійно допомагав Іванові Гончару. Ми спочатку на мотоциклі, згодом автомобілем мандрували Україною та збирали етнографічні експонати – вишиті рушники, ікони, народний одяг, дерев’яні скульптури, музичні інструменти, іграшки, гончарські вироби. Ми об’їздили майже всю країну – від Закарпаття до Донбасу. Звичайно, я тоді хотів відвідати також і Тернопільщину, але не вийшло, бо Іван Макарович з етнографічною метою вже побував тут швидше.

За цей час я неодноразово зазнавав переслідувань КДБ, мене звинувачували в тому, що я використовую державний автомобіль для здійснення антирадянської діяльності. Але я їм навіть вдячний, бо вони таким способом гартували в мені національно свідомого українця.

Іван Гончар був ідейним натхненником аматорського етнографічного хорового колективу «Гомін» (керівник Леопольд Ященко). Він навіть для виступів дав їм із своєї приватної колекції народні строї. Я також співав у цьому колективі. Хористів часто переслідували кадебісти, не давали проводити концерти. Наприкінці 1980-х я вже був учасником чоловічого хору «Чумаки», створеного на основі «Гомону». Нині цих два унікальних колективи продовжують успішно діяти.

– Як до вас ставляться набагато молодші добровольці?

– По-різному, одні – з повагою, інші, можливо, й не розуміють, чому я тут. Залежно від культурного рівня бійців. Я з молодими люблю спілкуватися на історичні теми. Вони частіше діляться враженнями, які пережили під час бою. Серед добровольців є хлопці з різних областей України і навіть громадяни інших держав. І часом для взаєморозуміння ми спілкуємося російською, але мене найбільше обурює, коли деякі бійці із Західної України без потреби переходять на російську. У той же час вихідці зі Східної України, які володіють українською, принципово не переходять на мову агресора. І я радію за них.

– Які емоції війни відклалися у вашій пам’яті?

– Найбільше я переживаю загибель побратимів. У мене в пам’яті часто виникають образи людей, з якими ще вчора спілкувався. Душа ридає під час похоронів, коли ти бачиш невимовний біль матерів і дружин, а особливо – дитячі очі, повні сліз.

– Чим займаються ваші сини?

– Старший – Устим – музикант і служить у військовому оркестрі, молодший – Данило – навчається в інституті культури, клас бандури. Якщо на фронті почнеться активна фаза військових дій, вони готові знову вирушити на передову.

– Де ви тепер перебуваєте і чим займаєтесь?

– наразі я у відпустці. 4 грудня був у Тернополі на виставці Сергія Пущенка «Портрети добровольців на війні». Я – бандурист, навчився грати на цьому інструменті наприкінці 1980-х і завжди дбаю, щоб під час таких презентацій художнє слово доповнювала українська патріотична пісня.

Віктор УНІЯТ-КУЛИК

654

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора