8 Квітня 2020, Середа


Погода
Погода в Тернополі 9 квітня

Відео
Чергову допомогу медикам відправили у Козівський район (відео)

Тернопільщина: медики чекають на тест-системи, щоб перевірити на COVID-19 матеріали ще 150 людей 

Відео
Благодійники продовжують забезпечувати Монастириську лікарню всім необхідним (відео)

Вивозити товар з гуртовень на ринках Тернополя дозволять із 6 до 8 години ранку

Тернопіль має на кого рівнятися: перепрофілювання в силі

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

У Тернополі показали майстер-клас – усе вирішили за 30 хвилин (фото)

Фотофакт
На Тернопільщині історія нагадує про себе (фотофакт) 

Фоторепортаж
Столітні пазли з Тернополем (фоторепортаж)

Анонс
Тернополянам, які сидять вдома, обіцяють ранковий позитив у прямому ефірі

Попит на курятину під час карантину зріс на 20% (Агроновини)

Тернопільських підприємців просять допомогти придбати захисні екрани

Це цікаво
Тернопільський лікар розповів, як апарат штучної вентиляції легень допомагає хворим на коронавірус

На Тернопіллі продовжують карати порушників карантину

Відео
Кошти є, засобів захисту  немає – скандал у Збаразькій лікарні (відео)

До Великодня на Тернопільщину планують повернутися тисячі заробітчан (фото)

На Тернопільщині померла тримісячна дитина

Тернопільські працівники освіти на карантині не ідуть у безоплатні відпустки

На Тернопільщині затримали чоловіка, який обікрав магазин

На Тернопільщині в аварії постраждав чоловік (фото)

48 жителів Тернопільщини порушили правила карантину

Правоохоронці посилюють заходи для протидії домашньому насиллю

Понівечене тіло та зламане життя – розплата за кількахвилинний наркотичний кайф

«Великий брат» стежитиме за тернополянами

Фоторепортаж
Кожного дня працівників аптек та торгових точок Тернопільщини перевіряють на дотримання умов карантину (фоторепортаж)

Сесія у Тернополі: депутати у масках і за 2 метри один від одного (фото)

Тернополяни відправлять на Схід паски та медичні засоби захисту (відео)

На Тернопільщині судді обрали собі шефа, а його заступника – не змогли

Це цікаво
8 квітня в історії Тернопільщини

7 Квітня 2020, Вівторок


Погода
Яка погода 8 квітня – така вона буде і 8 жовтня

Тернополяни заплатять менше за деякі комунальні послуги

На Тернопільщині нарешті закрили справу 4-річної давності: вбивцю засудили

Новації: у Тернополі хочуть ухвалювати термінові рішення через відеозв’язок

Тернополян, які перебувають у групі ризику, не залишають без уваги (фото)

У Тернополі підприємці закупили обладнання на 10 млн грн

Відео
Тернопільська спортсменка розповіла про самоізоляцію після повернення з-за кордону (відео)

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Як тернополянам отримати безкоштовну путівку від роботодавця?

Жителі Тернопільщини можуть заплатити подвійний штраф

Тернополяни можуть поскаржитись на поліцію

Тернополяни можуть не скористатись новими перевагами лоукоста

Чоловік підірвав фермера на гранаті (Агроновини)

Фоторепортаж Це цікаво
Мандрівка в Копенгаген, що на Тернопільщині (фоторепортаж)

Відео Це цікаво
Тепер Тернопіль нагадує мертве місто (відео)

Це цікаво
10 віртуальних музеїв світу, які тернополяни можуть відвідати під час карантину. Частина 3 (фото)

Історик-дослідник з Тернопільщини розповів про «Чорний міст»

Відео
Чому мер Чорткова зробив тест на коронавірус (відео)

Це цікаво
Художник, що працює у найбільшому парку відпочинку Німеччини, прикрашає Кременецький ботсад (фото)

Відео
Карантинні війни у Тернополі: містяни проти правоохоронців

Тернополяни з автівками можуть допомогти медикам

Фоторепортаж
У Тернополі відпочивальники активно порушують карантин (фоторепортаж)

Тернопільщина втратила воїна – Героя України

Михайло Цимбалістий, Терен, Тернопільщина, смерть, АТО, ООС

Минулими вихідними Тернопілля сколихнула страшна новина – 13 вересня в зоні проведення ООС під час виконання бойового завдання від снайперської кулі загинув майор, розвідник Михайло Цимбалістий, уродженець села Увисла на Гусятинщині (Хоростківська ОТГ), житель Тернополя. Йому було лише 34 роки. Він був справжнім чоловіком, сповненим мрій, задумів і планів на щасливе майбутнє. Лише нещодавно став на подружній рушник з коханою дружиною Яною…

Свого часу батьки Михайла переїхали жити в Тернопіль. Хлопець навчався у міській школі №29 з поглибленим вивченням іноземної мови. Батько його був військовослужбовцем, вийшов у запас у званні підполковник. Тому Михайло змалку знав, що таке дисципліна. А ще, пригадують його однокласники, він був дуже справедливим. Ніколи не дозволяв собі образити когось, тим паче слабшого, чи підняти руку на дівчину. Добре вчився і завжди до всього ставився з підвищеною відповідальністю, пишуть на сторінках газети «Свобода».

Вчителі пригадують, що Михайло змалку мріяв стати військовим. Класна керівничка Олександра Чіпак розповіла, що батько не хотів віддавати сина у військове училище. Тож після закінчення школи, Михайло вступив до Тернопільської академії народного господарства інституту продовольчого бізнесу за спеціальністю «Менеджмент переробної і харчової промисловості» на денну форму навчання. В 2006 році закінчив виш і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Менеджмент» та здобув кваліфікацію бакалавра. Через рік отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» і здобув кваліфікацію магістра.

Здавалося б, за наявності такої освіти усі дороги відкриті. Міг досягти чималих висот, знайти високооплачувану роботу. Однак Михайло знав, що це – не для нього. Глибоко у серці виношував мрію-покликання – бути військовим.

Тому далі були і військове училище, численні полігони, навчання. Ну і, зрештою, – війна на сході. Ті, хто знав Михайла, одноголосно кажуть, що він був справжнім воїном. Ніколи не відсиджувався в окопі, не ховався за спинами товаришів. Для нього почуття гідності та патріотизму були понад усе.

– Ми втратили велику людину. Усі, хто був знайомий з Михайлом, знають, про що я кажу… Втратили людину – просту і справжню. Він мав всього лиш 34 роки. Ще жити і жити. Але, повірте, що більшість із нас не пережили навіть часточки того, що пережив він – по-справжньому. Міша вмів любити. Він настільки любив Україну, що віддав найдорожче, що у нього було, – своє життя. Він був справжнім воїном. І загинув, як личить воїну – на полі бою. Михайло Цимбалістий пішов на російсько-українську війну від самого її початку, з 2014 року. Брав участь майже в усіх ключових військових операціях. Був кавалером ордена «За мужність». Без перебільшення, був найкращий у своїй справі. Відтепер нас стало менше… – не стримуючи емоцій, розповів двоюрідний брат Михайла, військовослужбовець підполковник Василь Лабай…

А ще він був надзвичайно люблячим сином. Завжди намагався підбадьорити маму і тата. Через службову таємницю, та й щоб зайве не хвилювати рідних, часто не розповідав усієї правди. Так і цього разу. Товариші Михайла розповіли, що мама до останнього була впевнена, що її син на військових навчаннях в Америці. Тож, коли до неї приїхали люди з військкомату, щоб сповістити про смерть сина, одразу не повірила. Все повторювала, що вони помилилися, мовляв, вона лише нещодавно розмовляла зі своїм Михайликом, він запевняв, що у нього все добре. Коли ж переконалася, що військові говорили таки про її сина, материнському горю не було меж…

15 вересня маленьке селище Увислів одягло траурні стрічки. Односельчани навколішки під пісню «Пливе кача…» зустрічали героя. Зустрічали, щоб провести в останню дорогу, щоб подякувати за жертовність і мирне українське небо. Наступного дня Михайла Цимбалістого похоронили у Тернополі на Микулинецькому кладовищі, на Алеї Героїв.

На похороні не міг стримати сліз ніхто – ні рідні, близькі, товариші, ні тернополяни, котрі прийшли віддати останню шану герою. Михайла Цимбалістого посмертно нагородили Вищою нагородою військової розвідки України та Зіркою Слави.

«Не можна переносити життя на завтра. Кожна мить – найважливіша. І кожна – вирішальна. Не можна гаяти час, не встигаючи сказати одне одному найважливішого. Забігані, замотані, задумані, завжди відкладаємо на потім те, що важить багато і коштує дорого, а може, й зовсім безцінне. Хоча все воно й могло б поміститися в одну єдину мить, якої вже, на жаль, не повторити, не повернути, не відмінити – в одну з мільйонів можливих миттєвостей.

Мішо, я от про що: ніколи не думав, що мені доведеться тобі це казати – саме мені, саме тобі, саме ці слова. І хоча це зовсім неправильно, мушу. Ти завжди знав своє місце в житті, ти знав, чого хотів і куди цілитися. І ти зробив усе правильно. Не все, правда, встиг. Але ж попереду – ціла вічність. Життя – рух. І нікому його не спинити. Жодній кулі. Просто інколи настає та сама мить, коли час переливається у вічність. Життя ж триває – тепер, щоправда, уже вічне. А рух не припиняється.

Чуєш, друже, не сумуй там, пливи спокійно – час перегонів завершився. Тепер ти – у повній безпеці. І у нашій пам’яті. А ми обов‘язково наздоженемо. Спокійно продовжуй свій шлях.

Не думав, Мішо, що колись доведеться тобі це сказати – саме мені, саме тобі, саме це: колись давно, якоїсь із мільйонів можливих митей, мені поталанило з тобою перетнутися. Ти завжди був справжнім. До кінця. Спочивай з Богом, брате. Дякую за службу!!!
І за дружбу…» – зворушливо написав на своїй сторінці у Фейсбуці військовий капелан, вірний друг загиблого Андрій Зелінський.

Зоряна ДЕРКАЧ

378

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора