14 Липня 2020, Вівторок


Погода
Погода в Тернополі 15 липня

Перевезти крадену деревину на Тернопільщині стає все важче

На Тернопільщині лікарня просить гроші в людей

Жителів Тернопілля ледь не обрахували на 400 тисяч гривень

Відео
У центрі Тернополя перевірили дотримання вимог карантину у новому закладі

Юний тернополянин представляє два футбольні клуби

На Тернопільщині хочуть оздоровити економіку

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Для тернополян стартує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч»

У середмісті Тернополя – затор через аварію (фотофакт)

В Україні туристична перлина з Тернопільщини потрапила у десятку місць, де можна набратися сили

Мандрівки Тернопільщиною. Те, що відкриває міські кордони 

Тернопільщина – у п’ятірці найгірших областей України (інфографіка)

Анонс
У Зборівській громаді відкриють жіночий клуб

Тернополян дивує хаотичність в реформі освіти

Відео Це цікаво
Тернопільський Прованс: лавандове поле щодня відвідують сотні туристів (фото, відео)

Дощі на заході України викликали хвороби і вилягання зернових (Агроновини)

На Тернопільщині юнак обібрав власних родичів

Фоторепортаж
Кого і чим нагороджували у Чорткові на День міста (фоторепортаж)

Скільки балів потрібно тернополянам, аби пройти на магістратуру?

Житель Чортківщини опанував незаконне хобі

«Якщо проект реалізують, ми матимемо найкращий стадіон світу», – Дмитро Підручний

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Двері, котрих нема на вулиці Юліана Опільського (фоторепортаж)

Тернополяни по-новому реєструватимуть нерухомість

На Тернопільщині знову відгукнулася війна

Тернополяни зможуть побачити фільм про корабель-герой (фото)

Через вогонь на Тернопільщині ледь не трапилось горе

У Тернополі змінили схему автомобільного руху

Тернополяни розпочали цікаву дискусію: чи варто збільшувати став

Фотофакт
У парках Тернопільщини проводять дезінсекцію від кліщів (фотофакт)

На Тернопільщині затримали серійного крадія (фото)

Фоторепортаж
На Тернопільщині не припиняють робити місто красивішим (фоторепортаж)

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Для чого замковий камінь у сакральних і світських будівлях (фоторепортаж)

На Тернопільщині на дорозі знайшли тіло чоловіка

За місяць на Тернопільщині понад 4500 разів порушили ПДР

Відео
На дорогах Кременця стане світліше (відео)

Майже 1500 осіб вже одужали від коронавірусу, проте захворюваність продовжує зростати

Через кілька днів Укрзалізниця відновить курсування кількох поїздів Тернопільщиною

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Сецесійні підвальні ґратки (фоторепортаж)

Фотофакт
Відома українська телеведуча відвідала Тернопільщину (фотофакт)

Фотофакт
На Тернопільщині жителі поділились тим, чим пишаються у місті (фотофакт)

Терміново
На вулицях Тернополя сьогодні не буде світла

Це цікаво
14 липня в історії Тернопільщини

13 Липня 2020, Понеділок


Погода
Хороша погода 14 липня обіцяє хорошу погоду 14 листопада

Тернопільщина отримала 54 тисячі євро на два проекти

У Тернополі тролейбус №3 не курсуватиме звичним маршрутом

Мисткині зі Львова писатимуть ікони у замку на Тернопільщині

Юрчику із Тернопільщини все ще потрібна ваша допомога: хлопчик вийшов з коми

Відео
Чортківський музичний гурт SVITY презентував нову пісню (відео)

Тернополяни можуть допомогти відбутись молодіжному англомовному таборі MASCOT

Фотофакт
Тернопільська «Красуня дня»

Фоторепортаж
У Чорткові відкрили перший багатофункціональний спортивний майданчик (фото)

Тернополянину, який стрибнувши із парашутом зачепився за гілку, ампутували згодом ноги

Терен, Тернопільщина, Богдан Муц, с.Кокошинці

 Коли служив в армії, стрибав із парашутом. Як робив це 42-й раз, зачепився за сосну. Лікарі мене склали. Професор сказав, що після 40 років матиму проблеми з ногами. Так і получилося, — каже 61-річний Богдан МУЦ із села Кокошинці Гусятинського району на Тернопільщині. 2003-го йому ампутували ліву ногу, через п’ять років — праву.

Богдан Степанович за спеціальністю — різьбяр. Закінчив Косівське училище прикладного й декоративного мистецтва. Робив меблі, працював на будівництві. Їздив у Воркуту на заробітки. – пише “Газета по-українськи”.

— На початку 2000-х у мене почалися сильні болі в ногах, — розповідає. — Уколи не помагали. Спати на ліжку не міг. Лягав на столі на кухні. Після ампутації 10 місяців були фантомні болі. Зараз їх немає, але досі відчуваю п’яти й пальці на ногах. Ночами сниться, що ходжу сам. Часто бачу у снах той останній стрибок із парашутом. Прокидаюся, коли починаю падати.

На подвір’ї Богдана Муца стоїть “Лада”. Він має столярку і кузню. По господарству робить все сам.

— Раніше чоловік жив у Тернополі, — розповідає дружина Любов Муц, 61 рік. — Як йому відрізали ногу, переїхав у село. У нас сім’я велика. Маємо двох доньок. Старша тоді вже була заміжня. Із чоловіком і дитиною жила з нами. У нашій квартирі мешкав і старий дідо. Тісно було. Чоловік став на костилі й поїхав у село.

— Це — жінчина хата, — додає Богдан. — Коли переїхав, тут все занедбане було. Повирубував бузину, порівняв город, посадив садок. Зробив 17 клумб — квіти люблю. Провів газ, зробив у хаті туалет і ванну. Надворі поставив душову кабінку. Навіс побудував, щоб можна було сховати машину й мотоблок.

Господар пропонує подивитися город. Чіпляє до себе невеликий причіп.

— Сам придумав таке. Ставлю на нього все, що треба для роботи, і за собою тягну, — пояснює. — Мотоцикл на трьох колесах теж сам зробив. Руль — з “Орльонка”, колесо від тачок, а ті два — від катерів. Моторчик поставив від бензопили.

Богдан Степанович мотоблоком їде в кінець городу. Пересідає на подушку з поролону і брезенту, яку називає санками. Дістає з причепа косу і косить люцерну.

— Звичайна коса мені не підходить. Зробив інакшу — зігнуту під кутом. Кошу траву кроликам і курам. Навесні мотоблоком поробив канавки для картоплі, жінка її повкидала, а я позагортав. Сам сапав і підгортав. Восени виорав, а дружина позбирала врожай. Іншу городину саджу вручну. Сапу з пильника зробив. Хоч крива, та практична. Іншими треба добре товкти, а ця і так гарно горне. Рядки роблю на відстані 60 сантиметрів один від одного — щоб я візком між ними міг проїхати. Коли сапаю город, люблю співати українських пісень. Якось приїхав лікар і питає: “А що, Муц напився, що співає?” Відповів: “Нє. Співаю, щоб не забути, як говорити. Бо людей ніде не видно”. У селі, може, хат 25. Усі мешканці — пенсіонери.

— Город чоловік сам обробляє, — додає Любов Федорівна. — Я хіба трішки допомагаю, бо ж на роботу ходжу. Працюю в Тернополі продавцем. Сюди приїжджаю тільки на вихідні. Привожу продукти та мийні засоби, бо магазину немає. Щодня йому дзвоню. Як не відповідає, телефоную сусідам. Бо всяке може трапитися. Ми з ним 40 років разом. Навчалися в одному класі.

— Кілька років тому тут хотів побудувати магазин ректор Тернопільського медуніверситету, — розповідає Богдан Степанович. — Планував мене поставити продавцем. Але люди не дали. Двічі на тиждень у село приїжджає автолавка. Один чоловік із сусіднього села ще молоко привозить. А більше ніяких товарів не купиш.

Чоловік запалює цигарку.

— Тютюн і папірки купляю. Папіроси крутить електрична машинка, — каже. — Люблю читати, але літом на це нема часу. Получається тільки взимку. Подобаються історичні романи. Маю невелику бібліотеку.

Вилами закидає на причеп скошену люцерну. Сідає на мотоблок.

— Їдем до курей. Коло них мак посадив. Жінка на Святий вечір купила для куті, а він залишився. То я вирішив попробувати, чи дійде. Посіяв у горщик. Зійшло. Цієї зими не треба до куті купувати.

Запрошує до хати. Сходами піднімається на руках. Вдягає на себе “тапочки” — річ, подібну до невеликої синьої подушки. Прикріплює її до обрізаних ніг. Поясом фіксує на попереку.

— Зробив їх із волокна, знизу пришив брезент. Вдягаю, щоб штани не протирати, коли по хаті пересуваюся. Ще мішок собі пошив. У ньому лажу до кролів.

Показує спальню. У вазоні росте пальма, в акваріумі плавають рибки. На серванті стоять фото дітей та онуків.

— Зробив сам усі меблі — ліжко, тумбочки, шафи. Поставив маленький іконостас. Вірю в Бога. Він є на світі, бо інакше я б не піднявся. Раніше зай­мався будівництвом церков. Звів одну в Скориках. Тая церква ще пам’ятає Богдана Хмельницького. Розібрали її й по-­новому склали. Гонтєм покрили. Потім працював на будівництві кількох церков. А тоді зробив собі майстерку у вагончику. Так з ним і переїхав сюди. Два роки тому ще дахи перекривав. Тепер не так багато майструю, як раніше. Але все одно є замовлення. От зараз маю столик зробити на одній ніжці. Люди часто звертаються, як їм треба щось приварити чи заточити. Є в селі медпункт, але він не працює. То я навіть уколи місцевим роблю.

Просить допомогти понести весла. Рушаємо до річки за городом. До кладки прив’язаний човен.

— Будемо плавати? — питає Богдан Степанович і вичерпує воду з човна. — Мені його допомогли зробити місцеві хлопці. Як друзі в гості приїжджають, то мусимо поплавати. Рибу ловимо. Є тут щупочок файний, коропики. Плавати вмію. Легко річку перепливаю, бо ноги вже на дно не тягнуть. Але сам не ризикую. Хіба з друзями.

Автор: Наталія ЛАЗУКА

Відео із Суспільне UА

601

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора