Ні, мова не йде про метафорику штибу вікон. А таки справді про очі. Чесніше, звісно, було б написати — «Маскарони тернопільських кам’яниць», проте нині хочеться порефлексувати про, так би мовити, наглядову функцію оцих тваринних морд і людських облич, котрі спостерігають за нами.

Ось тільки уявіть собі, скільки всього бачили ці зіниці? А скільки людей зазирали у них, прагнучи побачити свій відбиток.

Місто буває непорушним у деяких аспектах, а буває швидкозмінним. Власне, зміни й найбільш впадають у вічі на сталому тлі.

Тож будете проходити повз — подивіться й собі в очі.

DSC_0523

DSC_5504

DSC_0241

Анна ЗОЛОТНЮК

Фото автора