Оксана Бучко

Команду «За майбутнє» представляє капелан з Тернопільщини

119512296_163218175411141_7157874803880501974_o

Капелан у 92-ій окремій механізованій бригаді протягом 2015-2016 років, волонтер, який допомагав українським військовим від початку АТО о. Тарас Махніцький сьогодні кандидат у депутати Тернопільської обласної ради від політичної сили «За майбутнє». Він ще з дитинства відчув покликання до духовного служіння. Хоча й не відмовився від заняття агрономією, яку вивчав перед вступом до семінарії.

Сім фактів про отця Тарасія Махніцького публікує група «Тернопільщина За майбутнє»:

1. Народився у селі Теклівка на Підволочищині. Після закінчення Магдалівської ЗОШ навчався у Бучацькому радгосп-технікумі за спеціальністю «агрономія». Деякий час працював агрономом у рідному районі.

2. З дитинства відчував покликання до духовного служіння, був практикуючим християнином. У 1984-ому залишив агрономію і вступив до Одеської духовної семінарії.

Свою країну я вже збудував! У 1991-ому ми заклали камінь під спорудження Собору єднання християн Сходу і Заходу в Підволочиську, в 2008-ому освятили його. Колись наші краяни були розділені по Збручі, ми звели символічний храм задля нашої духовної єдності. Маємо задум також побудувати на Підволочищині монастир для душпастирів, які в літньому віці залишаються без притулку і опіки, розповідає священик.

3.

Від агрономії я не відмовився, вона залишилася зі мною по житті: маю вдома теплицю вирощую огірки, помідори, полуницю, каже о. Тарасій. Праця біля землі благородна, дає щедрі плоди. Допомагає мені поратись по господарці й на городі дружина.

4. Захоплюється пасічництвом, має вулики з бджолиними сім’ями, будиночок для апітерапії. Продукти бджільництва присутні у щоденному раціоні священника і його рідних.

Мед на сніданок, на обід і на вечерю, усміхається отець. Наливаю в тарілку меду і ласуємо!

5. Вболіває за зміни в громаді.

Хто, як не я?! повинен казати собі кожен українець. Вірю, що Україна буде процвітати! На жаль, поки що наше майбутнє, ніби горизонт: чим ближче ми до нього, тим воно швидше віддаляється. Прагнемо реального майбутнього. Насправді ми живемо в щасливий час можемо вільно висловлюватися, відстоювати нашу країну, дбати за суспільство. Люди, звісно, часто незадоволені, і це не дивно, адже кожен із нас несе в собі частинку небесного, а матеріальне не може задовольнити духовні потреби. Наше серце неспокійне, допоки не з’єднається з Богом. Чи треба добиватися кращого життя? Безумовно! У Євангелії чітко сказано, що потрібно залишатися в тому стані, в якому ми є, але, якщо є шанс скористатися кращим, варто скористатися. Потрібно ставити ціль і йти до неї!

6. Упродовж 2015-2016-их років був капеланом у 92-ій окремій механізованій бригаді на війні на Донбасі у Старому Айдарі, Лобачеве. Від початку війни допомагав українським військовим як волонтер. Разом із мешканцями Підволочищини возили на фронт продукти, одяг, медикаменти.

Моє покликання бути на передовій, духовно підтримувати наших захисників. Земна церква воює проти гріха, неправди, а небесна церква торжествує, зазначає капелан.

7. З дружиною Марією у шлюбі 36 років. Виховали доньку Ольгу і сина Андрія, прийняли за рідних невістку Оксану і зятя Андрія, мають двох онуків: 8-річну Софійку і 5-річну Анастасію. У вільний час отець Тарасій любить читати, ділиться книгами з іншими.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео