28 Лютого 2021, Неділя


Погода
Яким буде перший день весни на Тернопільщині?

Проповідь о. Василя Баглея у неділю 28 лютого 2021 р. Б у храмі УПБ м. Козови

На Тернопільщині за 30 гривень можна допомогти людям із синдромом Дауна

Відео
Підсумковий випуск відеоновин у Тернополі за тиждень

Історик-науковець написав книгу про рідне місто

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. На краю кахлі (фото)

Якби не земля, справи на Тернопільщині йшли б не так добре

Держлісагенство перевірило роботу лісівників Тернопільщини

На Тернопільщині в закладах освіти інспектори вилучили майже чотири кілограми неякісної продукції

Фотофакт
У Тернополі духівники освяти купол нового храму (фотофакт)

На Тернопільщині людям активно почали виплачувати борги

Політики та громадськість закликають скликати позачергову сесію Тернопільської обласної ради

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною. Кольорове скло костелів (фото)

У футболістів Тернопільського району – новий очільник

Аграрії споживають 70% усієї використаної державою води (Агроколонка)

В обласному лабораторному центрі отримали нове сучасне обладнання

Фотофакт
У центрі Тернополя розбирають ковзанку (фотофакт)

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Скляні квіти (фото)

Тернопільським школярам можуть заборонити користуватись «Тік Ток»

Заробітчани з Тернопільщини почали виконувати свій конституційний обов’язок

Ще у 5-х родинах з Тернопільщини оплакують померлих від коронавірусу

Новий вид афер: тернополянка хотіла продати будинок, натомість втратила гроші

Це цікаво
28 лютого в історії Тернопільщини

27 Лютого 2021, Субота


Погода
Яким буде останній день зими на Тернопільщині?

Анонс
У Тернополі збираються визначити найспортивнішу сім’ю

Тернопільщина зламала стереотипи якості освіти у невеликих населених пунктах

Тернополяни – в пошуку «інвайтів» до нової соціальної мережі

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. Живе дерево вікон (фото)

Це цікаво
Жителі Тернопільщини безкоштовно можуть дізнатися про долю своїх пращурів

У громаді на Тернопільщині на декілька днів закривають заклади

Деяким жителям Тернопільщини незабаром повернуть 1,3 млн грн

Відео
На боротьбу зі снігом у лютому «Агропродсервіс» витратив майже 12000 літрів дизпалива (відео)

Білл Гейтс вважає, що багаті мають відмовитися від натурального м’яса на користь штучного (Агроновини)

У Тернополі розповіли про ускладнення епідситуації та можливе повернення до дистанційного навчання

Фоторепортаж
Мандрівки Тернопільщиною Сонячні дні у давніх інтер’єрах (фото)

Фотофакт
У центрі Тернополя дерево провалилося крізь асфальт (фото)

Фоторепортаж
Тернопільські капелани повернулися з духовної місії в зоні проведення Операції об’єднаних сил (фоторепортаж)

Помер відомий тернопільський викладач

Тернопільщина: якщо не встигли до 1 березня, то нарікайте лише на себе

На Тернопільщині провели близько ста щеплень проти COVID-19

Фоторепортаж
Прогулянки Тернополем. За що любити старі під’їзди? (фото)

Президент звільнив 12 голів райдержадміністрацій Тернопільщини

За добу 246 жителів Тернопільщини інфікувались коронавірусом

За спалювання трави тернополяни платитимуть у понад 6 разів більші штрафи

Це цікаво
27 лютого в історії Тернопільщини

26 Лютого 2021, П’ятниця


Погода
Погода у Тернополі 27 лютого

Мандрівки Тернопільщиною. Напишіть в районний центр

Понад 20 тисяч гривень втратили дві жительки Тернопільщини через шахрайську пастку 

Відео
Теребовлянський ясла-садочок «Ромашка» потребує ремонту

Прогулянки Тернополем. Спільний ґрунт 

Дітей у садочках Тернополя «косять» інфекції – ротавірус і норовірус

Анонс
Що чекає тернополян на вихідних

Якось Віктор Кіяшко — тернополянин, котрий нині мешкає у Чехії, — придбав сторічну листівку. Вона поклала початок його колекції світлин та інших документів, пов’язаних із нашим містом. Каже, перш за все, його цікавить естетика Тернополя минулих століть. У створеній ним спільноті “Шо там у Тернополі” розміщує добірки добрих історій, спогадів про минуле й давніх фото міста.

Із паном Віктором поспілкувалася про старі листівки та світлини. Розпитала про найпопулярніші місця Тернополя за Австрії, а також про те, куди піти, аби відчути відголос “прекрасної епохи”.

— Розкажіть про листівку, з котрої розпочалося ваше зацікавлення минулим Тернополя?

— То поштівка парафіяльного костелу Матері Божої Неустанної Помочі (він стояв там, де зараз ЦУМ). Її якось побачив на аукціоні у Німеччині й купив собі. По-перше, був вражений тим, що у Тернополі була така краса, по-друге, десять доларів за столітню річ мені здалося дуже невисокою ціною. Після цього все почалося і закрутилося…

— Ви збираєте тільки фото, чи й інші артефакти?

— Спочатку збирав тільки поштівки та фотографії. Зараз у мене є декілька старих і новіших книжок про Тернопіль — декілька виданих у Тернополі понад сто років тому, дві старі фотокниги, залізничні квитки, облігації залізниць, які з’єднували Тернопіль з іншими містами (як ото Тернопіль-Збараж), старі газети зі статтями про місто, різні документи та інші речі з нашого міста. Забув згадати — ще збираю “кабінетні” фотографії зі старих ательє Тернополя.

— Скільки світлин ви назбирали?

— Саме світлин у мене близько сотні, “кабінетних” фото приблизно стільки ж. Поштівок понад п’ятсот. Згідно з деякими підрахунками, листівок минулого століття із зображеннями Тернополя може бути понад дві тисячі, тому ще збирати й збирати.

— Колекціонуєте лише цифрові чи й аналогові?

— Цифрові не збираю, але коли трапляються цікаві фото міста, то завжди зберігаю в телефоні чи комп’ютері. Колись доберуся до того всього і впорядкую. Але, думаю, це станеться ще не скоро (сміється — А.З.).

— Очевидно, ви бачили різноманітні фото міста. Які об’єкти у Тернополі фотографували найчастіше?

— Тут треба розуміти, що фотографія на початку двадцятого століття була чимось елітарним. Фотоапарати коштували дорого, як і виготовлення фотографії. Тому в той час не фотографували всі закутки міста. Фотографували зазвичай центральну частину, здебільшого вулицю Міцкевича (теперішній бульвар Т. Шевченка), пам’ятник Адаму Міцкевичу, який стояв там, де нині Театральний майдан, вулицю Третього Мая (нині — Гетьмана Сагайдачного), залізничний вокзал, Старий ринок, і, звісно ж, костели — єзуїтський (нині — вулиця Юліана Опільського), домініканський на площі Яна Собєського (нині — майдан Волі) та парафіяльний.

— А, коли судити з листівок, що було туристичною родзинкою міста часів Австро-Угорщини?

— Стометрівка — вулиці Панська-Міцкевича-Шевченка, якою прогулювалися містяни, кав’ярні “Бульвар” і “Віденська”, вулиця Третього Мая та площа Яна Собєського. Й, звичайно ж, костели. Думаю, у Міський парк (нині — Старий парк) теж заходило багато гостей та мешканців міста. На старих листівках там є фонтани, пальми, павільйони.

— До речі, цікаво, у який період — довоєнний чи міжвоєнний — робили найбільше світлин?

— Важко сказати. Листівок значно більше довоєнного періода. За Польщі видавали кілька випусків, але вони зазвичай однотипні — чорно-білі чи у сепії.

Цікаво, що є серія листівок зруйнованого Тернополя 1917 року. Читав, що схожа серія була й у Станіславові (нині — Івано-Франківськ). Австрійський уряд дав дозвіл на їх друк, бо хотів, аби люди бачили наслідки руйнувань, завданих російською армією. Така собі пропаганда. Думаю, схоже було й з тернопільськими листівками 1917 року.

— На сторінці “Шо там у Тернополі” ви публікуєте, зокрема, й фото тернополян. Розкажіть про найнесподіваніші фото, чи ті, котрі вам запам’яталася найбільше.

— Найдавніша річ, яка у мене є, пов’язана з нашим містом, — світлина 1868 року, де зображений військовий. Інша прикметна річ — листівка 1900 року. Її я купив за кордоном через дві причини. По-перше, це чудова літографія із панорамою Тернополя, а, по-друге, якийсь чеський хлопчина-солдат підписав батькам головні достовиди — вокзал, пошту, ратушу, вулиці Панську та Міцкевича, старий залізничний міст (біля нинішнього Шостого магазину) і новий (на вулиці Татарській), млин Галя. Стрілочкою вказав на “казарми і його вікно” (розташовувалися на місці теперішнього пологового на вулиці Замковій) та на кав’ярню Пінкеса, куди, напевно, часто заходив.

— Припускаю, якщо ви викладаєте фото з вулицями міста, то австрійська архітектура вам подобається. А чим?

— Монументальністю, вишуканими формами, історією. А ще тим, що архітектура нашого міста на початку двадцятого століття не дуже відрізнялася від тої, котра була в інших містах Австро-Угорської імперії.

Ми насолоджуємося архітектурою Львова, Кракова, Праги, а більшість навіть не уявляє, що Тернопіль колись мав подібний вигляд.

— І водночас є території, котрі присутні лише на світлинах — вулиця Перля, Казимирівська та Ринкова площі, новий замок. Чого ще вже немає у місті, проте залишилося на фото? І що можна побачити лише на фото?

— Нема Старого ринку, костелів — парафіяльного та єзуїтського, синагоги, Міський парк значно змінився, немає магістрату, полковниківки на майдані Волі, палац “Сокола” за радянських часів перебудували, нема багатьох будинків по вулиці Руській, знищений єврейський квартал і ще дуже багато чого…

Залишилися — замок, надставна і середня церкви, домініканський костел, гімназія (четверта школа), ощадкаса на майдані Волі й вулиця Тарновського (теперішня Руська від ЦУМу до залізничного моста).

— За якою спорудою найбільше шкода?

— Особисто мені найбільше шкода парафіяльного костелу, старої синагоги та єзуїтського костелу.

— Ви робите серії порівнянь вулиці тепер і (приблизно) сто років тому — “Історичні фотопаралелі”. Які зміни вам найбільше впали у вічі?

— Змін багато, я не зупинявся б на одній. Саме для того й роблю такі порівняння, щоб люди самі побачили, що змінилося, та зробили висновки. Тільки скажу, на жаль, порівняння у більшості не на користь сучасності.

— А котрі зазнали найменших змін? Куди піти, аби торкнутися минулого міста?

— Став, надставна церква, замок, майдан Волі, домініканський костел, вулиці Листопадова, Грушевського, Камінна, Сагайдачного, Валова та бульвар Тараса Шевченка. І обов’язково зайти в італійських дворик. А ще радив би прогулятися Новим світом, там багато цікавої старої архітектури. На жаль, Новий світ небагато фотографували у минулому столітті, тому порівняти немає з чим.

— Що найнесподіваніше відкрили під час цих порівнянь?

— Попри руйнування двох воєн, у Тернополі є де прогулятися і є достатньо візуальної історії.

Якщо ти знаєш, як виглядало місто раніше, як називалися вулиці, трохи знаєш історичні події, то ти будеш жити й ходити по іншому місту. Тепер, гуляючи, при вході у парк Шевченка я бачу старий паровий млин Галя, їдучи вулицею Соломії Крушельницької, я знаю, що десь тут під дорогою тече Рудка, йдучи по Чорновола шкодую, що не зберігся старий магістрат.

— Коли вивчаєш певне явище, завжди натрапляєш на білі плями. Які питання з історії Тернополя вас цікавлять?

— Чесно, питання історичних білих плям, то більше до істориків і краєзнавців. Мене більше цікавить візуальна складова — я дуже хотів би віднайти та побачити фото неосновних вулиць (чи районів) Тернополя — Подолу, Загребелля, Оболоні, Нового світу, Заруддя, Дорошівки, Микулинецького передмістя, єврейського цвинтаря на Острозького.

Нещодавно вдалося знайти дві старі фотолистівки вілли Амалії 1917 року, зараз це непримітний будинок по вулиці За Рудкою 35. На щастя, час від часу такі чудові речі з’являються і тоді мені досить радісно поділитися такими знахідками з тернополянами у мережі. Адже, знаючи минуле, починаєш більше цінувати місто, у якому не живеш.

Анна ЗОЛОТНЮК

Ілюстрації надав Віктор Кіяшко

1130

mm
teren.in.ua

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на teren.in.ua.

Залишити коментар

прайс-на-рекламу
Схожі матеріали

Інші публікації автора