Екологію на Тернопіллі найкраще рятують… священики (відео)

Болючою точкою Тернопілля залишається майже повна відсутність каналізаційних очисних споруд у малих і середніх населених пунктах. І хоча показники якості повітря і води у нас наразі благополучні, змінювати ситуацію необхідно негайно.

Власне, про екологічну ситуацію в Тернопільській області, основні проблеми і шляхи їх вирішення йшлося сьогодні, 17 травня, під час засідання круглого столу - «Екологічні проблеми Тернопільської області та шляхи їх розв’язання».

Одним із головних спікерів був начальник управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації Орест Сінгалевич (читайте також ТУТ – прим.).

• У відкриті водойми Тернопільщини скидають понад 30 мільйонів кубометрів стоків на рік, - каже фахівець. - Із них нормативно очищені — понад 17 мільйонів кубометрів, нормативно чисті – 11, а забруднені — 2 мільйони кубометрів, що становить 7,5% від загалу. Такої позитивної динаміки вдалося добитися лише завдяки очисним спорудам, що ефективно функціонують в обласному центрі. Тобто саме Тернопіль поки що формує позитивну картинку для всієї області.

Утім, за його словами, - надія є. Так, проектування і будівництво каналізаційних очисних споруд запланували в усіх без винятку районах області.

• За два останніх роки в області збудували 11 таких об’єктів, - розповідає Орест Сінгалевич. - Нещодавно відбулося засідання конкурсної комісії із питань фінансування проектів коштами із Фонду регіонального розвитку. Є надія, що в цьому році на Тернопіллі будуватимуть ще 6 очисних споруд.

На фінансування цих заходів спрямовують і кошти з обласного екологічного фонду. Тому експерти сподіваються, що до кінця 2020 року область зможе повністю вирішити проблему нормативної очистки зворотних вод. На додачу, фахівці управління екології і природних ресурсів розробили методичні рекомендації для підрозділів муніципальної поліції в об’єднаних територіальних громадах, міських і селищних радах («Терен» про це докладно писав ТУТ – прим.).

• Тотальний контроль! Це вкрай потрібно для забезпечення дотримання екологічного законодавства, - вважає Орест Сінгалевич. – Третім чинником, що зможе змінити ситуацію є виховання людей, формування у них нового типу екологічної свідомості.

Принагідно фахівець навів приклад: представники екологічного бюро Української греко-католицької церкви кілька років тому вперше виступили з ініціативою і закликали вірян не використовувати на кладовищах штучні квіти.

• І цього року – картина вже дещо інша. Люди дослухалися до пропозиції отців, і ефект - доволі відчутний, — наголошує Орест Сінгалевич.

Про те, що відбувалося під час «круглого столу», також читайте ТУТ.

Фото і відео автора