Стародавній рецепт головної страви, яку кожен тернополянин готує на Святвечір

Більше двох тисяч років на планеті Земля святкують Різдво Христове. Християни всього світу бережуть та переповідають звичаї святкування з покоління в покоління. Тернополяни – не виняток.

В час найсуворішого посту кожна господиня дотримується традицій та заборон, а також готує страви за давніми рецептами. А у Святий вечір  до моменту, як зійде перша зоря не годиться до рота класти й крихти хліба. Головною стравою на Святвечір є кутя.

Саме слово «кутя» походить від давньогрецького koukia або kukkia, тобто варене зерно. Цікаво, що найдавніша назва цих ласощів – Колибо. Це пов’язано із звичаєм поминальних фруктово-зернових приношень kolibo (до речі, кутя є також поминальною стравою).

Кутя – це відварені у воді зерна пшениці або ж ячменю з медом. Відтак вона стала традиційною ритуальною стравою новорічно-різдвяного циклу.

Готують її тричі: на Святий вечір - Багата кутя, перед Старим Новим роком - Щедра кутя, а також у переддень Водохреща - Голодна кутя.

Четвертий різновид куті – Чорна. Її ж готують на поминках.

Сама ж сукупність обрядових дійств, пов’язаних із кутею, свідчить про тісний зв’язок з родиною та предками, які опікуються врожаєм (пішло ще з дохристиянських часів).

Складові страви глибоко символічні:

• пшеничні зернята злакових символізують землю, її родючість і воскресіння;
• мед і макове молочко – це все, чим рясніє земля і символ солодкого життя;
• горіхи – це символ міцного здоров’я, а родзинки – особистого і сімейного благополуччя.

Готова сама кутя з сухофруктами і медом – це символ родючості і продовження роду. Цікавим є й той факт, що різдвяну кашу не принципово варити лише з пшениці. Використовують для цього й інше зерно, а саме: рис, жито, ячмінну крупу, пшеницю, сочевицю або перлову крупу.

Традиції говорять про те, що правильно заправляти кутю розведеним у воді з медом, а також маком.

З давніх давен наші предки вірили у те, що чим багатша начинками різдвяна кутя, тим багатшим буде життя, родюча земля і врожайним рік. Щоб доля була благою до людей, в кутю додавали цукерки, мигдаль, цукати, вершки, мармелад та варення. Вносив і ставив на покуті страву наймолодший хлопчик у родині, якому заздалегідь батьки в’язали рукавички з вовни (у них й заносив).

Смачної Вам куті і свята щасливо перебути!

Фото з відкритих джерел