Жінки і гроші – згуба для усіх чоловіків, переконалися у Тернополі
Як це – дивитися на сцену і бачити те, що кожного дня показує українське телебачення, що «лізе» зі шпальт газет і біг-бордів? Бачити акторів у ролі політиків і вловлювати у їхніх монологах цілі фрази зі справжніх промов вітчизняних депутатів?
Потрапити у таку ситуацію тернополянам 17 вересня допомогла Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я», яка на фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют» привезла експериментальну виставу – «Кафе «Республіка».
До слова, цей політичний детектив – одна з перших робіт молодого режисера Богдана Гнатюка. І його радо підтримав талановитий батько – Анатолій Гнатюк, виконавши того вечора одразу дві ролі.
– Перше, що мене вразило. Найтяжче писати чи грати вистави про сучасність, – каже голова журі фестивалю «Тернопільські театральні вечори. Дебют» Федір Стригун. – Це дуже важко придумати її і втілити. Ці хлопці і дівчата пішли на дуже ризикований крок. Але якщо такого кроку не робити, то театр тоді – неактивний у суспільстві. Я вам дуже вдячний, бо зараз суспільство байдужіє, а ви – не байдужі! За те, що ви знайшли у собі цю потугу і показали власну позицію…
Тема постановки дійсно виявилася дуже гострою і своєчасною: глядач дивився на сцену і фактично бачив закулісну кухню українського парламенту із її не надто привабливими особливостями, іноді навіть бридкою поведінкою народних обранців тощо. Звісно, що побачене і почуте зачепило людей у залі.
«Слуги народу» просто на сцені відверто загравали із виборцями, обманювали їх, а потім – зраджували. Щоправда, для цього потрібні були трохи часу для «гри» із совістю і гроші, причому – великі. Не дивно, що навіть кохання у таких депутатів було брудним.
Головний герой п’єси – Харитон Дальній. Це – дуже перспективний молодий політик із опозиційної партії «Оборона ідеалів». У Харитона – чудові ораторські здібності. Він захоплює електорат яскравими гаслами про рівність, соціальну справедливість тощо, зачаровує виборців впевненістю і обіцянками швидко змінити країну.
Колеги-партійці навіть уявити не можуть, що Харитон здатен на зраду. Тим не менше, саме це і стається. У чому причина? Як кажуть французи: «Шукайте жінку!». Цього разу – жінку в чорному або синьому. Яка різниця? Головне, що їй вдається задумане.
Просто ідеальний Харитон раптом закохується у дівчину з телебачення – Беллу, а вона, виявляється, має лише одну мету – співати на стадіонах і стати «поп-зіркою №1».
Молодята весь час зустрічаються у загадковому і навіть трохи дивному кафе із назвою «Республіка». До речі, там подають каву будь-якого сорту і виду, а до неї постійно нав’язливо пропонують… чизкейк.
Голову опозиційної партії «Оборона ідеалів» грає народний артист України Анатолій Гнатюк. Він же з’являється на сцені у зовсім іншому образі – череватого керівника провладної партії, який є головним опонентом головного героя. І треба визнати, що талановитий актор і в першому, і в другому амплуа виглядає дуже органічно, хоча і дещо комічно.
Врешті Харитон все-таки тоне у болоті зради, що, погодьтеся, дуже типово для українських політиків. Просто йому потрібні великі гроші, адже умовою для одруження із Беллою є її «просування» на сцені, а це задоволення – не із дешевих. А чи справді Белла кохає Харитона? Навряд. Раптом виявляється, що і за нею крок у крок ходить та сама «жінка в чорному». За її словами, у ліжко до Харитона вже намагалися вкласти не одну красуню, а коли це нічого не дало, то навіть… красеня.
Ще один цікавий персонаж – помічник керівника партії «Оборона ідеалів». Він весь час намагається втримати Харитона від зради, просить його викинути із голови кохання і повернутися до колег. Власне, вітаються вони щоразу одним жестом – дуже характерним для представників однієї із відомих політсил. Проте усі вмовляння і намагання – марні. «Жінка в чорному» все одно перемагає. Гроші – сильніші!
Але! Врешті виявляється, як тільки Харитон Дальній отримує бажане, то… воно йому не потрібне. Молодий чоловік покидає кохану, аби… повернутися у політику! Він готовий каятися, адже наш народ – добрий, він пробачить. Втім, чи така покута – щира? Це вже має додумати глядач, причому – самотужки. Можливо, це втримає його від хибних кроків під час реальних виборів, що незабаром відбудуться у нашій державі.
Варто додати, що дуже символічно у фіналі Белла співає відому пісню – «Де дитинство моє». Твір звучить українською (на відміну від першої пісні – прим.) і, напевно, за задумом автора, слугує нагадуванням про «батьківську споконвічну землю», де «безмежна краса, щедрий дім і земля…». Такий символізм був дійсно зрозумілий тернопільським глядачам, тому вони довго аплодували акторам, просто не відпускали їх зі сцени.
Про фестиваль також читайте на «Терені» ТУТ, ТУТ і ТУТ. До речі, вистави триватимуть аж до неділі, 23 вересня. Ціна квитків коливається від 50 до 80 гривень. Їх можна придбати в касі театру або онлайн.
Фото і відео автора, а також – з відкритих джерел