Цього дня народилися:

інженер-агроном, журналіст, громадський діяч, вояк УГА Василь Бричко (1900, с. Білявинці, нині Бучацького району – 04. 04. 1989, США);

архітектор Олег Головчак (1951, с. Новичка Долинського району Івано-Франківської області). Після закінчення Львівського політехнічного інституту переїхав до Тернополя. Очолював Тернопільську обласну організацію Національної спілки архітекторів України. Працював над інтер'єрами палацу культури «Березіль» імені Леся Курбаса. За проектом Головачка в Тернополі збудовано приміщення Тернопільського краєзнавчого музею, приміщення Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки, церкву священномученика Йосафата, будинок єпархіальне управління Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.

письменник Василь Лящук (1948, с. Старий Почаїв, нині Кременецького району);

медик, громадська діячка Лариса Мисюк (1965, с. Снігурівка Лановецького району);

перч

дипломат Михайло Сеньків (1958, с. Яструбове Козівського району);

серетний

церковний діяч Микола Сус (1944, с. Тростянець Бережанського району);

Микола-Сус

громадсько-політичний діяч Богдан Тернопільський (1957, с. Квіткове Бережанського району);

майстер художньої фотографії, діяч культури Валентина Томчук (1960, м. Кременець);

скрипаль, педагог Юрій Чорнобай (1952, м. Кременець).

Цей день в історії Тернопілля:

1 березня 1922 року – помер правник, громадсько-політичний і культурно-освітній діяч, голова товариства «Просвіта», делегат УНРади ЗУНР, уродженець Скалата Іван Кивелюк.

1 березня 1867 року – у Тернополі закінчилися вибори до Ґмінної Ради, проведені в трьох колах. Із обраних 36 радних (депутатів) було 6 адвокатів, суддя, книготорговець, нотаріус, 2 професори, 2 урядники і 23 міські торговці, переважно євреї. Результати виборів поклали початок нової ери в житті міста, за якої обмежувалися повноваження «залізного бургомістра». Рада почала обирати кількаособові комісії для керівництва різними сферами життя міста.

1 березня 1942 року –  нацисти створили у центрі Кременеця ґетто куди зігнало 9 тис. 340 євреїв. Загалом тут перебувало понад 13 тис. євреїв з Кременеччини та втікачі з Польщі (зокрема з Лодзя). Територія ґетто була обгороджена високим парканом та колючим дротом і мала спеціальний вхід. Щоденно тут помирало близько 10-12 осіб. 9-10 серпня 1942 р. німецькі карателі розпочали ліквідацію ґетто.

1 березня 1951 року – в Ґданську (Польща) помер польський вчений у галузі медицини, уродженець Заліщиччини Ян Хіршлєр. Зоолог, декан математично-природничого факультету Львівського університету. Член Краківської академії. Після 2-ї світової війни працював у медичній академії у Ґданську, професор Інституту тропічної і морської медицини.

1 березня 1975 року - в Тернополі помер драматичний актор, народний артист УРСР Семен Онипко. З 1960 р. працював у Тернопільському обласному музично-драматичному театрі.

1 березня 2000 року - митрополит Тернопільський і Подільський владика Мефодій обраний місцеблюстителем Патріаршого престолу УАПЦ.

1 березня 2016 року – внаслідок наїзду легкоброньованого автофургона «Hummer» на протитанкову міну ТМ-64, загинув солдат, навідник 1-го взводу 2-ї аеромобільно-десантної роти 1-го аемб 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, уродженець Тернополя Андрій Питак. 19 серпня 2016 року Тернопільська міська рада присвоїла звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (посмертно). 14 жовтня 2016 року в Тернополі на фасаді будинку на вул. Михайла Вербицького, 4, де проживав Андрій Питак, встановили меморіальну дошку.

Всесвітній день котів традиційно відзначається в перший день весни — 1 березня. Початок весни — особливий період для кішок. Саме тому люди вшановують своїх улюбленців у перший день березня.

Кішка — це найближча до людини тварина. Наука, яка займається вивченням цього виду тварин, твердить, що кішки є надзвичайно розумними створіннями, багато в чому перевершують собак. Вважається, що кішки не приносять кинуту їм палицю, як це роблять собаки, лише тому, що вони не вважають цю роботу своїм обов'язком.

Святкування дня котів влаштовують для 36 видів цих тварин, які знаходяться поруч з людиною у всіх куточках землі. Кожна кішка має свій особливий характер. Ці тварини вимагають поваги до себе, оскільки відчувають себе рівними з людиною.

Всесвітній день котів — це ще один привід попестити свого улюбленого домашнього вихованця, адже всі коти без винятку дуже люблять ласку і тепло. Якщо забезпечити їм комфортне життя, повну турботи і ніжності, тоді кішки обов'язково подарують своїм господарям своє приємне муркотанням.

1-го березня відзначається надзвичайно світла та радісна подія — Свято приходу весни. Довгоочікувану весну прийнято було зустрічати ще за часів язичників. Традиція вшанування весни, яку уособлює прекрасна дівчина, збереглася і до наших часів.

Легенда свідчить, що колись Сонце зійшло на землю в образі прекрасної діви. Але злий Змій закрив красуню в своєму палаці. І в цю мить все навколо змінилося: замовкли птахи, перестали веселитися діти, світ став похмурим і сумним. Врятувати Сонце зважився тільки один молодець. Він шукав палац, в якому захована дівиця, цілий рік. В нерівній боротьбі юнак переміг Змія та визволив Сонце. Після цього ожила вся природа, але цього вже не зміг побачити молодець, оскільки був сильно поранений і помер. Його кров капала на білий сніг, який поступово починав танути. І на цьому місці виросли прекрасні проліски. Зараз під час свята приходу весни прийнято розповідати цю легенду. Незмінними атрибутами цього дня є квіти, зокрема проліски, які стали вісниками приходу весни.

1 березня щорічно відзначається Всесвітній день цивільної оборони. Це свято присвячується заснуванню в 1931 році «Асоціації Женевських зон» - «зон безпеки». Був встановлений в 1990 році.

Тільки 10% людей можуть похвалитися потужним імунітетом, що захищає їх від переважної більшості захворювань. Ще 10% мають вроджений імунодефіцит. Вони хворіють досить часто. У решти 80% сила імунної системи безпосередньо залежить від умов і способу життя. Так, 80% імунної системи знаходиться в кишечнику.

Щорічно 1 березня відзначається «Всесвітній день імунітету». Цей день став відзначатися спочатку медичною громадськістю за ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з 2002 року. Мета цього дня, укладена в залученні широкої громадської уваги до проблем, пов’язаних з поширеністю різних імунних захворювань, а також зі збереженням та зміцненням імунітету в цілому.

Саме слово «Імунітет» походить від латинського слова «immunitas» і означає - звільнення. Імунітет - здатність імунної системи зберігати цілісність і сталість внутрішнього середовища організму. Імунна система відповідає за два важливі процеси: заміну трансформованих або пошкоджених клітин різних органів тіла і захист від проникнення різного роду чужорідних агентів. Таким шляхом забезпечується протиінфекційний, протипухлинний захист і генетична стабільність організму.

День «Нуль дискримінації» – це можливість об’єднатися проти дискримінації та відзначити право кожного жити з гідністю повноцінним і продуктивним життям.

День «Нуль дискримінації» вперше широко відзначили 1 березня 2014 року під егідою Об’єднаної програми ООН з ВІЛ / СНІДу (ЮНЕЙДС). Глобальна кампанія «Нуль дискримінації» спрямована на забезпечення права на гідне життя всіх людей, незалежно від їхньої расової приналежності, релігійних переконань, національності, сексуальної орієнтації та віку.

За словами виконавчого директора ЮНЕЙДС Мішеля Сідібе, існує багато способів протидії дискримінації та заохочення терпимості та співчуття. Можна відкрито висловлюватися, коли хтось неправий, надавати підтримку людям, які зазнали дискримінації.

Як символ кампанії використовується зображення метелика, який уособлював зміни на краще.

В римо-католицькій церкві перший день Великоднього посту прийнято називати Попільною середою (Ash Wednesday). Великий піст починається за 46 днів до Великодня, якщо не рахувати неділі — то за 40 днів і символізує 40-ка денне перебування Ісуса Христа в пустелі де його намагався спокусити диявол.

Традиції свята беруть коріння зі стародавньої єврейської традиції, згідно з якою посипання голови попелом вважається знаком покаяння та скорботи. Як вважає церква, саме з покаяння за свої гріхи християни повинні починати піст.

Цього дня, після служби божої священнослужителі наносять на лоб віруючим знак хреста з попелу спалених вербових гілок. За традицією використовуються освячені гілки з минулорічних обрядів Пальмової неділі. Дана процедура призначена для того, щоб показати готовність віруючих до покаяння перед початком Великого посту.

Традиція покладання попелу з’явилася в християнській церкві в 3-4 століттях і на даний час розповсюджена переважно в церквах західного обряду.

Римо-Католицькі традиції Великоднього посту вважаються менш строгими, чим православні. Так, католики розділяють поняття посту та утримання від м’яса.

Католицькі правила посту зобов’язують віруючих, починаючи з 14 років, утримуватися від вживання м'яса кожної п'ятниці цілий рік за винятком великих свят. В Попільну середа та Страсну п’ятницю віруючим не можна їсти м'ясо, а пісну їжу можна вживати тільки один раз на день.

Період Великоднього посту для католиків є перш за все часом покаяння та наверненням до Бога. Віруючим в цей час рекомендовано утриматися від шкідливих звичок, розважальних заходів, більше молитися, читати духовну літературу та відвідувати богослужіння.

Іменини сьогодні святкують Данило, Ілля, Ніна, Павло, Порфирій, Самійло, Юліан, Ярема, Альбіна, Антоніна, Фелікс.