10 січня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Андрусишин Богдан (1959, с. Хоростець, нині Козівського району Тернопільської області) — український історик, археограф. Д-р історичних наук (1997). Професор (1997).
Баран Ірина (1971, м.Підгайці) - голова Підгаєцької районної ради.
Іщук Леонід (1951, Старокостянтинів, Хмельницька область) — український радянський футболіст, захисник, радянський та український тренер. Деякий час був наставником команди «Нива» (Тернопіль).
Кисілевський Богдан (1887, с. Крогулець, тепер Гусятинський район — 16/20 січня 1957, с. Делієве, Галицький район, Івано-Франківська область) — український лікар (УСС, УГА, УПА), громадський діяч.
Козелко Світлана (1969, м.Тернопіль) - директор КУ “Тернопільська міська централізована бібліотечна система”.
Мотика Ярослав (1943, Староміщина, Підволочиського району) — український скульптор, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1972)[1]. Член НСХУ (1966).
Музика Ярослава (1894, Залізці, Зборівський район — 23 листопада 1973, Львів) — українська художниця, громадська діячка. Член СХУ (1940). Правнучка Григорія Савчинського. Дружина Максима Музики.
Цей день в історії Тернопілля:
10 січня 1940 року – Теребовля стає районним центром новоутвореної Тернопільської області.
10 січня 1945 року – у Микулинцях вийшов перший номер районної газети «Ленінський клич».
10 січня 1945 року – ЦК КП(б)У поставив вимогу перед партійним керівництвом західноукраїнського регіону, а також органами НКДБ і НКВС впродовж зимового періоду повністю ліквідувати націоналістичне підпілля. Одним з найдієвіших способів боротьби з повстанським рухом на початку 1945 р. став зініційований владою перепис населення, проведення якого дозволило її представникам виявити значну кількість активістів та прихильників оунівського підпілля та УПА. В усіх районах за вказівкою партійно-радянського керівництва під безпосереднім патронатом силових структур, насамперед НКВС, створювалися так звані групи самооборони та винищувальні батальйони, основу яких складали місцеві мешканці. Ініціатори створення цих парамілітарних формувань основне завдання бачили в тому, щоб, з одного боку, залучити місцеве населення до боротьби проти українських повстанців, посиливши гостроту громадянського протистояння в регіоні, а з іншого - розширити соціальну базу підтримки радянської влади в західних областяхУкраїни шляхом втягнення найбільш активної частини соціуму в процес радянізації.
З 10 січня по 15 березня 1945 року – у Козлівському районі було проведено 10 великих облав проти ОУН, УПА в ході яких було охоплено села Таурів, Денисів, Городище, Кутківці, Довжанну та райцентр Козлів. Арештували 250 мешканців сіл, 14 сімей забрали на виселення.
10 січня 1947 року - повстанці убили заступника голови Козлівського райвиконкому Богуна біля його власної квартири.
10 січня 1948 року - у с.Денисів Козівського району підпільники застрелили голову райвиконкому, що тероризував населення. Здобули автомат, пістолет, гранати.
10 січня 1960 року – в с.Королівка Борщівського району помер поет, художник, фольклорист Іван Русенко.
Розпочав публіцистичну діяльність в 1912 році, в австрійському часописі «Лемко». Збирав лемківський фольклор, був автором сценічного твору «Вертеп в Карпатах», багатьох віршів, байок, п'єс та ін. Часто його твори друкувалися в газеті «Карпатська Русь» і календарі «Лемко» (США), тижневику «Наше слово» (Варшава). Відомий також як збирач народного пісенного фольклору лемків.
Створив «Карпаторускій буквар Ваня Гунянки» - один з перших посібників вивчення абетки лемківської мови з прикладами написання букв і зображеннями, назви яких починались на відповідну букву. Іван Русенко оформив лемківський буквар власними графічними роботами. У другій частині є прості тексти для читання.
День метро святкують у всьому світі, оскільки цей вид транспорту досі є самим надійним і затребуваним.
Офіційним святом цей день не назвеш. Просто 150 років тому в столиці Великобританії Лондоні була відкрита перша в світі лінія метро довжиною понад 6 тисяч метрів з сімома станціями. XIX століття буквально сколихнула така звістка. Адже в багатьох країнах народ нічого, крім гужового транспорту, не знав і не бачив.
Йшли роки, а метрополітен розвивався і охоплював ще більші географічні простори з розміщенням підземної, наземної і навіть надземної траси. В Україні цей вид транспорту з`явився в 1960 році. Київський метрополітен став третім за ліком після Московського та Ленінградського у транспортній структурі Радянського Союзу.
Швидкісний громадський транспорт, яким метро і є, виконує регулярні перевезення з кінця в кінець. Найбільшими метрополітенами світу по праву вважаються Нью-Йоркський, Шанхайський і Лондонський. А самими маленькими містами, в яких є метро, є Перуджа, Лозанна і Ренн.
У нинішньому столітті метрополітен у всьому світі набирає обертів, а його потужності дозволяють здійснювати перевезення величезної кількості пасажирів. І в дощ, і в спеку метро завжди поруч, завжди вчасно. У цей день співробітники метрополітену вітають один одного з тим, що вони теж внесли свою лепту у справу розвитку цієї транспортної галузі.
Іменини сьогодні святкують Петри, Юхими, Агафії, Домни, Домнікії та Никанори.
