19 серпня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Борецька Анна (псевдо “Олеся”; 1927, с. Конюхи, нині Козівського району – 07. 06. 2009, с. Олександрівка Слов’янського району Донецької області) – учасниця національно-визвольних змагань. Член ОУН (1944), зв’язкова, медсестра-санітарка.
Гаврилюк Марія (з дому – Марцінова; 1891, с. Деренівка, нині Теребовлянського району – 27. 09. 1964, м. Вінніпег, Канада) – громадсько-культурна діячка. Одна з найкращих артисток-аматорок серед перших українських емігрантів Канади.
Ґоляш Григорій (псевда «Бей» , «Бульба» , «Модест» , «Шолом» ; 1910, с. Бишки, нині Козівського району – 16. 06.1950, м. Львів) – діяч ОУН і УПА. 27 квітня 1950 спецгрупа МДБ захопила його важкопораненим після невдалої спроби застрелитися в криївці у Львові. Під час допиту у місцевій тюрмі викинувся з верхнього поверху і загинув.
Кордуба Тома (1910, м. Тернопіль – 24. 08. 1979, м. Ньюарк, шт. Нью-Джерсі, США) – політичний і громадський діяч. Працював адміністратором видавництва «Дешева книжка» у м. Львів. Автор статей у пресі.
Лапунька Омелян (псевдо “Чабан”; 1914, с. Потутори, нині Бережанського району – 27. 11. 1942, м. Львів) – учасник національно-визвольних змагань. 19. 08.1941 заарештований гестапо; замордований у Львівській тюрмі.
Ляховський Іван (1950, с. Угринь, Чортківський район) – актор, театральний журналіст. Народний артист України (1992)
Мірус Борис (1928, с. Синякове, нині належить до міста Чортків) — український актор. Народний артист України (1991)
Ожоган Василь (1959, с. Шишківці Борщівського району) – педагог, науковець, мовознавець. Автор понад 100 наукових праць.
Олійник Олександр (1962, м. Тернопіль) – вчений у галузі медицини. Автор наукових праць та 4 патентів на винаходи.
Остап’юк Петро (1954, с. Велеснів Монастириського району) – педагог, громадський діяч
Тесля Іван (1902, с. Настасів, нині Тернопільского району – 10. 04. 1996, м. Торонто, Канада) – географ, організатор освіти, громадський діяч
Ткачук Микола (1949, с. Золотолин,нині Костопіл. р-ну Рівнен. обл.) – літературознавець, літературний критик, педагог, викладач ТНПУ.
Тодт Фридерик (Todt Fryderyk; 1896, м. Бережани – 20. 05. 1982, м. Краків, Польща) – польський скульптор-монументаліст. Автор пам’ятників у Польщі.
Хім'як В'ячеслав (1949, с. Голосків (Кептинці) Кам'янець-Поділького району Хмельницької області) — український актор театру і кіно, режисер, педагог, громадський діяч. Заслужений артист УРСР, народний артист України, професор (обидва — 1999).
Чумарна Марія (1952, с. Рекшин Бережанського району) – поетка, педагог, журналіст, громадсько-культурна діячка.
Цей день в історії Тернопілля:
1649 — Богдан Хмельницький підписав з польським королем Яном ІІ Казимиром Зборівський мирний договір, за яким Україна на території 3 воєводств (Київського, Брацлавського та Чернігівського) отримувала автономію, а козацький реєстр було встановлено в розмірі 40 тисяч осіб.
Як свідчить лист від 20 вересня 1673 р., тернопільські міщани, які попереднього року потрапили в татарський полон, повернулися з Криму додому. 19 серпня їх вийшло звідти 15, і вони повідомили, що два місяці тому І. Сірко напав на Крим та повністю його поруйнував. При цьому на 15 миль у ширину й уздовж спалив і спустошив поселення, кільканадцять тисяч татар убив, а невільників наших кілька тисяч відбив, і вони зараз ідуть прямо через Тернопіль.
1759 р. – ґенерал-поручник, ґраф Михайло-Станіслав Корвін-Камінський – староста Борецький і управитель маєтку видав у замку (Великі Бірки) грамоти про дозвіл на створення парохії в сусідньому селі Дичкові та передачу у власність земель церкві св. Архістратига Михаїла в с. Малий Ходачків.
1870 р. – було затверджено проект сучасного мурованого костелу, який спорудили коштом В. Баворовського та місцевих парафіян у с. Лошнів Теребовлянського району.
1914 р. – перед приходом російських військ у село, угорський кіннотник, який був висланий у розвідку, через незнання мови у паніці через артилерійську канонаду, що доносилась з Гусятина, застрелив вчителя біля приміщення уряду війта (за спогадами проф. Мих. Сонецького).
1915 р. – 9-та і 11-та російські армії були відведені на лінію р. Серет. Спроби австрійців продовжити наступ успіху не мали: росіяни контрударом відкинули їх на висхідні позиції.
1920 р. – більшовицький лідер В. Ленін в телеграмі з Москви наказав В. Затонському: «Нещадно громіть панів і куркулів, щоб батраки, а також селянська маса відчули круту зміну на їх користь».
1920 р. – Підгайці окупували більшовицькі війська, утворивши на Тернопільщині Галицьку СРР
1940 р. – були заарештовані 14 господарів із хутора Семінче, поблизу с. Ріпинці Бучацького району.
1943 р. – на околиці села Садки Шумського району відбувся великий бій УПА з німецькими підрозділами
1944 р. – у Шипівці увійшли вояки УПА – сотня “Бистрого” “Сірі Вовки”.
1944 р. – через протистояння поляків та українців село Гнильче Підгаєцького району було спалене (загинуло 19 жителів).
1948 р. – уповноважений районного шляхового відділу Юрченко за нездачу континґенту вилучив у Анни Мосур корову, теличку, 70 кг житнього зерна та дві брички необмолочених зернових.
1950 р. – органи МДБ вчинили в Лядському (Монастириський район) масові репресії громадян, їх сім’ями вивезли у сибірські концтабори.
1989 р. – місцевий осередок «Меморіал» було cтворено у Чорткові.
1989 р. – незважаючи на відмову райвиконкому в наданні дозволу, вербівчани (Бережанський район) після відправи вирушили з церковною процесією на могилу Українських Січових Стрільців, які загинули у 1919 р., і вшанували їх молитвою.
1991 р. – у день гекачепістського перевороту в Москві, на Баворівщині відкрито й освячено, на місці знищеного комуністичним режимом, пам’ятник на честь ліквідації панщини у Галичині 1848 р.
2014 р. – під час війни на сході України (АТО) загинув уродженець села Нова Могильниця Теребовлянського району Віталій Костюк (1977 р. н.).
Щороку 19 серпня у Савелівці (Монастириського району) відбувається великий відпуст, проща, відправа священнослужителів, на які приходять сотні прочан з різних куточків краю.
В Україні сьогодні відзначають День пасічника - професійне свято бджолярів. В Україні почали відзначати з 1997 року. Він встановлений Указом Президента № 815/97 і святкується щорічно 19 серпня.
Підраховано, що кожна сьома тонна світового меду - українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей.
19 серпня весь православний світ відзначає свято Преображення Господнє. Поява цього церковного свята пов'язана з появою Господа перед своїми учнями. Свідками Преображення Господнього стали Петро, Яків, Іван, які побачили над горою Фавор обличчя Господа та його білий одяг. Тоді з'явилися пророки Мойсей та Ілля, які говорили з Господом.
Церква трактує цю подію як з'єднання Божества і людини в образі Ісуса Христа. Преображення Господнє — одне з найбільших церковних свят. В народі його іменують Другим Спасом або Яблучним Спасом.
В простонародді — це свято врожаю. У цей день люди освячують у церквах дари землі, особливо яблука. Саме тому це свято і назвали Яблучним Спасом. Існує повір'я, що матерям, які поховали своїх дітей, і дітям, які залишилися без матерів, не можна їсти яблука до Спаса.
Скільки б тисячоліть не існувала любов, відсвяткувати її народження ніколи не гріх. Очевидно, саме так вважали євреї, які вигадали свято Ту бе-Ав, тобто День любові. Свято любові — це прекрасний привід сказати близьким людям ніжні слова, зізнатися в коханні або зробити своїй другій половинці пропозицію руки та серця. Цілком можливо, що останню традицію єврейського Дня любові вигадали жінки, які хотіли швидше вийти заміж за коханого, оскільки спочатку це свято мало дещо іншу символічність. День любові вважався днем єднання народу: цього дня багато століть тому були дозволені шлюби між різними колінами, тобто родами.
Древній лозунг свята - «Приходь, кради й одружуйся!»
Цей девіз слугував вказівкою до дій багатьом чоловікам. В День любові дівчата й хлопці з різних родів могли познайомитися і навіть полюбити одне одного. В Ту бе-Ав всі вони одягали білі вбрання і йшли гуляти. Нерідко такі гуляння закінчувалися шлюбом і найщирішими почуттями.
Мабуть, невипадково День любові відзначають наступного дня після дня трауру, з якого колись почалось вигнання єврейського народу. Євреї давно знайшли свою землю, і навіть небезпека війни не змогла знищити цей великий народ. І в цьому заслуга тільки кохання.
Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.
Всесвітній день гуманітарної допомоги заснований Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я та іншими міжнародними організаціями, які привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих з них, хто загинув або отримав травми під час виконання своїх життєво важливих обов’язків. Цей День має щорічний характер і проводиться 19 серпня.
Мета проведення Всесвітнього дня гуманітарної допомоги полягає у приверненні уваги громадськості та поширення знань про гуманітарне співтовариство, про те, що роблять гуманітарні працівники і з якими труднощами вони стикаються, проводиться демонстрація своєї гуманітарної діяльності для неурядових та міжнародних організацій, а також спогад тих, хто загинув або отримав травми під час гуманітарних операцій.
Іменини сьогодні святкують Тимофій і Андрій.
