21 листопада в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Ярослав Геляс (1916, с.Терпилівка, нині Підволочиського району - 6.10.1992, м. Львів) - український актор, режисер, діяч культури, Народний артист УРСР. З 1963 по 1974 роки - головний режисер, актор Тернопільського театру ім.Т.Шевченка, 1974 -1985 роки - головний режисер Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
Жарська Михайлина (1891, м. Белз, нині Сокальського району Львівської області — 28.04.1972, м. Тернопіль) — українська співачка, акторка театру, співачка (сопрано).
Микола Лепкий (1878, с. Жуків Бережанського району -1.01.1945, Просмеріц поблизу м. Зноймо, Чехія) - педагог, український культурно-громадський діяч, Під час німецької окупації в роки Другої світової війни – голова Українського Допомогового Комітету Станіславівщини. В рукописі залишився об’ємний і багатоплановий (160 сторінок) мемуарно-щоденниковий твір “З воєнного записника”.
Стасів Михайло (1968, с. Гайворонка Теребовлянського району – 1.04.2016, м. Тернопіль) — український військовик, лікар-хірург, військовий медик 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 20 років працював хірургом в Тернопільській міській лікарні швидкої допомоги, останні роки був заступником головного лікаря з експертизи тимчасової непрацездатності Тернопільського Центру первинної медико-санітарної допомоги. Пішов на фронт добровольцем у вересні 2014 року, протягом 13 місяців надавав медичну допомогу та рятував життя в зоні АТО, зокрема під час боїв за Дебальцеве. Помер у Тернополі 1 квітня 2016 року через раптову зупинку серця внаслідок тромбоемболії. Похований 4 квітня на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.
Цимбалюк Михайло (1964, с. Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області) — генерал-лейтенант міліції, доктор юридичних наук, професор, автор та співавтор трьох монографій, навчально-методичного посібника, більше ніж 50 статей, Заслужений юрист України, Почесний громадянин міст Бучач, Підволочиськ та Монастириська Тернопільської області. Голова Тернопільської обласної державної адміністрації з 17 липня 2004 року по 19 січня 2005 року та з 16 червня по 21 грудня 2010 року.
Цей день в історії Тернопілля:
1918 року - У Львові встановлено польську владу. Уряд ЗУНР переїжджає до Тернополя.
1919 року - укладено «Договір між союзними державами і Польщею про Східну Галичину», який передбачав передачу на 25 років Галичини до складу Польщі з обов'язковим забезпеченням їй автономного статусу.
1920 року - Армія УНР перейшла ріку Збруч на територію Польської держави, де була інтернована в таборах.
1925 року - в м.Відень (Австрія) помер адвокат, доктор права, делегат УНРади й дипломат ЗУНР, громадсько-політичний діяч, уродженець с.Качанівка Підволочиського району Євген Левицький.
1954 року - в м.Нью-Йорк (США) помер польський піаніст і композитор єврейського походження, уродженець Тернополя Кароль Ратгаус.
1972 року - в м.Едмонтон (Канада) помер священик, громадсько-культурний діяч у діаспорі, уродженець Великих Бірок о.Данило Мацелюх.
2004 року - в Україні проходив другий тур виборів Президенти України. О 20:40 на Майдані Незалежності близько 20 тисяч прихильників кандидата в Президенти України Віктора Ющенка розпочали акцію з оприлюднення підсумків паралельного підрахунку результатів другого туру виборів. Розпочалася Помаранчева революція.
2013 року - в Україні почався Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності, що докорінно змінила хід історії України.
Українське свято День Гідності та Свободи було започатковане Президентом України Петром Порошенком 13 листопада 2014 року відповідним указом. Воно відзначається на честь початку двох українських революцій: Помаранчевої революції (2004) та Революції гідності (Євромайдану) (2013).
Нагадаємо що в 2005 році Віктор Ющенко будучи президентом встановив на 22 листопада День свободи в Україні на честь початку Помаранчевої революції. Пізніше, наступний Президент Віктор Янукович переніс це свято на 22 січня та об'єднав його з Днем соборності України започаткувавши в 2011 році нове свято - День Соборності та Свободи України. І вже діючий президент Петро Порошенко указом від 13 листопада 2014 року скасував свято День Соборності та Свободи України та відновив свято Дня соборності України, а на 21 листопада встановив нове свято на честь початку двох українських революції - День Гідності та Свободи України.
Всесвітній день телебачення був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН в 1998 році. Свято було призначене на 21 листопада, оскільки двома роками раніше в цей день відбувся перший Всесвітній телевізійний форум.
Зараз у рамках святкування цієї події виходять в ефір різні телепередачі, присвячені актуальним проблемам розвитку телебачення. Також багато телекомпаній світу в цей день обмінюються своїми програмами на економічну, соціальну, культурологічну тематику і т.д. При цьому телебачення в усьому світі є головним носієм інформації з найбільшою аудиторією.
Історія розвитку телебачення почалася ще в 20-х роках минулого століття. Тоді перші трансляції відеозображення на невелику відстань провели в США, Японії і Радянському Союзі. В Європі телебачення поширилося вже в 50-х роках. Зараз же найбільшими в світі телекомпаніями вважаються американські CBC, NBC і англійська BBC. Вони ведуть мовлення не тільки на свої країни, а й далеко за їх межами. При цьому компанії мають свої штаб-квартири в декількох державах.
21 листопада відзначають Всесвітній день вітань. Його придумали в 1973 році коли у світі відбувалися декілька масштабних конфліктів. Це свято запропонували відзначати два брати: Брайен і Майкл Маккомак. Вони заявили, що це свято буде своєрідним протестом проти напружених відносин між різними країнами. Щоб повідомити всьому світу про нове свято, брати розіслали в безліч держав свої письмові привітання, в яких не було жодних ідеологій, а лише одне прохання — надіслати таке ж привітання ще десятьом людям. Буквально відразу ж ідею братів Маккомак підтримали в 180 країнах.
Зараз свято вітань стало багатонаціональним та незалежним від таких чинників, як професія, релігія або переконання людей, які його відзначають. Цей день об'єднує дітей та дорослих, зірок кіно та звичайних електриків — усіх, хто прагне зробити світ більш толерантним та дружнім. Традиційно у день вітань багато людей з усіх куточків світу розсилають одне одному листи з привітаннями. Сьогодні це переважно роблять за допомогою Інтернету.
У народі 21 листопада вшановують Архистратига Михаїла. Його здавна називають ангелом-охоронцем усіх християн, а українці вважають Святого патроном своєї столиці. Колишній герб Києва був оздоблений образом Михаїла з мечем. І один з найкрасивіших храмів нашого міста, Михайлівський Золотоверхий, названий на честь Михаїла, був найголовнішою святинею наших предків.
До 1917 року саме день Собору Архангела Михаїла святкувався як день міста Києва.
У народній уяві Архистратиг Михаїл – це мужній лицар, який перемагає всі темні сили нашої землі. Мисливці вважали Архистратига своїм покровителем та захисником. Вони вірили, що найкраща та рушниця, що побувала у руках Святого. До всьог, Архистратиг Михаїл ще й неодмінно сповіщав про зиму, бо “приїжджав на білому коні”.
За церковним календарем 21 листопада відзначають Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних. Згідно з прийнятою у християнстві «небесною ієрархією», архангел Михаїл – верховний воєначальник у космічній війні з ворогами Бога. За стародавніми переказами, у давнину сатана був найяснішим з небесних духів, за що і був названий Люцифером. Однак з часом він впав у самолюбство, гордість і злобу і спокусив цими почуттями багатьох інших духів. Тоді Архангел Михаїл зібрав військо благочестивих ангелів та виступив на війну проти сатани і його прихильників. І хоч яким підступним був сатана, Михаїл разом з військом скинув його на землю.
Іменини сьогодні святкують Михайли, Гаврили, Марти, Рафаїли.
