Лейтенант, командир взводу стрілецької роти 83 батальйону 105 окремої бригади територіальної оборони Руслан (позивний – Шульга) до повномасштабного вторгнення працював юристом, але з дитинства йому подобалась зброя. Історію бійця розповіли у пресслужбі бригади.

Перші навички військової справи чоловік здобував з юності під час навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут. 24 лютого 2022 не роздумуючи та навіть не порадившись з рідними, пройшов медкомісію у територіальному центрі комплектування. За його словами, близькі, хоч і не дуже підтримували його рішення, але згодом пишались і повністю присвятили своє життя допомозі українському війську.

Вже 12 квітня наш батальйон був під Барвінковим, там я пройшов «курс молодого бійця». Постійне копання окопів та будівництво бліндажів під обстрілами нас згуртували, обставини змушували швидко навчитися воювати. Ми вчились в процесі та вловлювали досвід інших бригад, досвідченіших бійців. Так ми стали дуже дружнім взводом. За декілька місяців ми змінились: вже були не кожен окремою особистістю, а єдиним цілим, злагодженим підрозділом. Це нам зберігало життя на наступних завданнях, – згадує Руслан.

Перші навички військової справи чоловік здобував з юності під час навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут

Далі на бійців чекав епіцентр бойових дій. Село Краснопілля стало першим «нулем» на війні.

Артилерія крила безперестанку. Трупи москалів, які смерділи на пекучому сонці (поховати їх нормально через обстріли не вдавалось). Ми намагались прикопувати їх, але свині розкидували присипану землю і їли їх… жалюгідне видовище, – розповідає боєць.

Село Краснопілля стало першим «нулем» на війні

Там же загинув друг і товариш Руслана – Володимир Теслюк.

З жовтня 2022 ми захищали Куп’янський напрямок. Ворог за 200 метрів. Артилерія, ДРГ і зіткнення з ворогом, який нескінченно наступав. Постійні позиційні перестрілки. По нас працювали снайпери. Було чимало сутичок. Батальйон наш зазнав втрат, багато поранених. Морально це був нелегкий час, та й фізично теж – ми майже не відпочивали, постійно на адреналіні, ще й подекуди це супроводжувалось сильними морозами, – ділиться спогадами Шульга.

Руслан також отримав поранення, але в розмові, через свою сором’язливість, цього не розповів. Зі слів його побратимів, відомо, що своє поранення він отримав героїчно: коли побачив, що на позиції іншої роти йде прорив, він один з перших побіг на допомогу, щоб підтримати шквальним вогнем оборону. Цими діями вдалось зберегти життя іншим бійцям – своїм побратимам.

Читайте також: Тернопільська хореографиня рятує захисників на фронті

Раніше будував висотки, а в лютому 2022-го взяв до рук зброю: як директор будівельної компанії став на захист країни

Авторка: Любов Атласюк

Фото: Олег Гевко