27 травня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
живописець, графік Саша Блондер (Александр, Хаїм; псевдонім – Блондель Андре; 27. 05. 1909 р., м. Чортків – 22. 06. 1949 р., м. Париж, Франція)
будівельник, громадський діяч Богдан Габлевич (27. 05. 1922 р., х. Гаї Шляхтинецькі, нині с. Гаї-Шевченківські Тернопільського району)
господарник Богдан Головатий (1947 р. н., с. Серединки, нині Тернопільського району)
лікар, громадський діяч, член лікарського товариства Північної Америки Ізидор Дубицький (1905 р., м. Тернопіль – 07. 06. 1964 р., США)
живописець, графік Ігор Зілінко (1953 р. н., м. Тернопіль)
громадський діяч у США Маріян Курочка (1899 р., с. Слобідка Струсівська, нині Кам’янка Теребовлянського району – 15. 12. 1983 р., США)
підприємець, громадський діяч, меценат Василь Лещишин (1961 р. н., с. Рожанівка Заліщицького району)
викладач, спортсмен, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, майстер спорту зі спортивної гімнастики Андрій Огнистий (1971 р. н., м. Тернопіль)
економіст, редактор, громадський діяч Омелян Тарнавський (1910 р., с. Улашківці, нині Чортківського району – 30. 09. 2000 р., м. Торонто, Канада)
інженер, методист, художник Галина Тремба (1963 р. н., с. Вербів Бережанського району)
художник Галина Трушик (1968 р. н., с. Горигляди Монастириського району)
журналістка, редактор, фотохудожник Ольга Юхим (1982 р. н., м. Чортків)
Також цього дня народилися вчений у галузі медицини, доктор медичних наук, професор ТДМУ Іван П’ятночка (1933 р н., с. Журавці, нині Томашівського повіту, Польща)
господарник, громадський діяч Юрій Токаренко (1972 р. н., м. Хмельницький).
Цей день в історії Тернопілля:
27 травня 1919 року - в Тернополі відбулося затвердження Директорією УНР закону про утворення Особливої слідчої комісії для розслідування протиєврейських погромних дій.
27 травня 1925 року – помер український греко-католицький священик, письменник, редактор, перекладач, громадський діяч, уродженець с.Жеребки Підволочиського району о.Нестор Дмитрів. У 1895 році емігрував до США де був редактором газети «Свобода», творцем першого Календаря Українського народного союзу з цінним матеріалом до історії української еміграції в Америці. Згодом, на прохання українських емігрантів, переїхав до Канади, де став першим українським священиком. Вільно володіючи українською, англійською та німецькою мовами, він допомагав мігрантам з перекладом та мовним супроводом. Заснував там кілька церковних громад — Трембовля (Теребовля), Стюартбурн та Една-Стар. У 1899 році повернувся до США, де продовжував священичу службу.
27 травня 1943 року - нацисти ліквідували гетто в Товстому Тернопільської області (розстріляно близько 3100 євреїв).
27 травня 1944 року – у с. Висипівці Зборівського району в бою з підрозділом НКДБ загинув член ОУН, районний провідник Ілля Ґой (1914 р. н., с. Кокутківці, нині Зборівського району).
27 травня 1948 року – архієрейська хіротонія майбутнього єпископа Торонтського УГКЦ, уродженця с.Острівець Теребовлянського району Ісидора Борецького. Помер Ісидор Борецький 23 липня 2003 року в Торонто (Канада).
27 травня 1955 року – у США помер кооперативний і громадсько-політичний діяч, сенатор Польщі в 1935-1938 рр., уродженець с.Озерна Зборівського району Микола Кузьмин.
27 травня 1965 року – у США помер педагог, гімназійний професор, хоровий диригент, громадсько-культурний діяч у діаспорі, уродженець Теребовлі Володимир Ґубіцький.
27 травня 1986 року - рішенням виконкому Тенропільської обласної Ради у Зборівському районі передано села Заложцівської селищної Ради: Ренів - у підпорядкування Городищенській і Чистопади - Ратищівській сільським Радам; село Гаї-за-Рудою Гає-Розтоцької сільради - в підпорядкування Заложцівській селищній Раді; села Монилівка і Ярославичі Беримівської сільради - в підпорядкування Гукалівській сільраді. Знято з обліку село Кліщинівка Богданівської сільради; у Монастириському районі ліквідовано Садівську сільраду і передано її село Садове в підпорядкування Коропецькій селищній Раді; у Підволочиському районі ліквідовано Росохуватецьку сільраду і передано її села: Росохуватець - у підпорядкування Кам'янківській, Коршилівка - Скориківській і Супранівка - Староміщинській сільським Радам; у Тернопільському районі віднесено село Велика Березовиця до категорії селищ міського типу. Селищну Раду найменовано Великоберезовицька; взято на облік село Гаї-Шевченківські і підпорядковано його Лозівській сільраді; у Шумському районі об'єднано Катеринівську та Іванковецьку сільради в одну Катеринівську сільраду з центром у селі Катеринівка; утворено Піщатинську сільраду з центром у селі Піщатинці.
27 травня 1999 року – затверджено герб міста Зборова. Автором є п.Коваль. У XV столітті гербом міста була родова відзнака Зборовських «Ястржембець»: на блакитному полі золота підкова, обернена шинами догори й супроводжувана всередині золотим лицарським хрестом. У 1689 році король Польщі Ян Собєський підтвердив магдебурзьке право міста і надав йому особливий привілей. Гербом Зборова стала родова емблема Собєських — «Яніна»: на червоному тлі сталевий щит із золотою обвідкою. За часів Австро-Угорщини герб не зазнав жодних змін, про що свідчить печатка 1782 року. Проте на печатці, що на документі 1847 року, з легендою «GMINA MIASTA ZBOROVA» зображено прямокутну будівлю з чотирма симетричними вузькими вікнами і стрімкою вежею посередині, що стоїть на брукованій площі.
27 травня 2015 року - В Білокриниці Зборівського району поховали Приймака Василя Ярославовича — сержанта 66-го військового мобільного госпіталю, що був відкритий у Донецькій області. Народився 8 січня 1983 року. Служив у ЗСУ за контрактом 12 років. Неодружений. Загинув 22 травня 2015 року під Луганськом (за іншими даними — під Красноармійськом Донецької області) від кулі снайпера, коли з іншим військовим йшов на пост.
Іменини сьогодні святкують Максим, Микита, Сидір, Леонтій.
