3 вересня в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Брикович Роман (1900, с. Магдалівка, нині Підволочиського району – 28. 05. 1977, м. Монреаль, Канада) – педагог, кооператор, громадський діяч.
Мартинюк Лілія (1962, м. Тернопіль) – вчений у галузі медицини. Доктор медичних наук (2004), професор (2006). Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 2 монографії, навчальних посібників, методичних розробок
Парацій Володимир (1971, с. Горішня Слобідка Монастириського району) – історик, краєзнавець. Член ВУСК (2004), НТШ (2005). Автор наукових статей у вітчизняній і зарубіжній періодиці.
Скакун Володимир (1949, с. Верещаки Лановецького району) – економіст, правник, господарник, громадський діяч.
Стасюк Андрій (1895, с. Доброводи, нині Збаразького району – 02. 07. 1972, м. Боффало, США) – священник, громадський діяч. Діяльний в громадських організаціях, автор спогадів та інших публікацій.
Циганюк Валерій (1963, с. Крижі Кременецького району – 20. 04. 1984, Афґаністан) – військовик. Загинув у бою.
Чапліцький Роман (Czaplicki Roman; 1881, м. Хоростків, нині Гусятинського району – 22. 02. 1957, м. Ополе, Польща) – польський живописець, сценограф. Учасник збірних виставок; персональна – у м. Краків (1919).
Ященко Святослава (1953, с. Михайлівка, нині Підгаєцького району) – філолог, культурно-освітня діячка. Автор і ведуча програми Тернопільського телебачення «В своїй хаті – своя правда» (2000). 2001 виїхала до США (м. Ґленспей). Автор дослідження про українську балерину Р. Прийму-Богачевську.
Цей день в історії Тернопілля:
1914 – завершилася перша наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту в 1-у світову війну на території Тернопільщини.
1915 – корпус ґенерала В. Сахарова (дві піхотні дивізії та одна кавалерійна бригада), що становили північне крило 9-ї армії ґенерала П. Лечицького, залишили позиції на р. Стрипа. Вони здійснили перехід на 20 км і вийшли за р. Серет на ділянці від Струсова до Буданова (28 км).
1915 – проявила себе кіннота УСС, яка під селом Брикуля Теребовлянського повіту вчинила гідний опір переважаючим силам російських кінних підрозділів.
1916 – січові стрільці відбили натиск ворожого російського війська біля гори Лисоня на Бережанщині.
1916 – в бою за гору Лисоню тяжко поранили підхорунжого УСС Василя Мальованого. При перевезенні до госпіталю він помер. Похований у саду в с.Вільховець Бережанського району. У пам'ять про нього поет Роман Купчинський створив пісню «Заквітчали дівчатонька».
1920 – Галревком видав у Тернополі декрет № 20 про утворення кооперативного комітету Галичини.
1926 – газета «Діло» писала: «Політичне життя Зборівщини до недавніх часів — це була незаписана карта. Повіт за воєнних часів у значній части русофільський, по війні не проявляв під політичним оглядом майже ніякої діяльности... Партійну марку заховали тільки нечисленні представники радикально-соціялістичної партії, які заховали тут ще зперед війни свої позиції. Вони розпочали цією весною живу політичну агітацію...».
1937 – заарештовано Коваля Василя, уродженця с. Переволока, Бучацького району, військовика, офіцера УГА.
1937 – органами НКВС у м.Харкові розстріляно офіцера Легіону УСС, військового радянського прокурора, суддю та члена президії Верховного Суду УРСР, уродженця с.Купчинці Козівського району Іллю Якимишина.
Центральну частину міста Кременець в роки окупації нацисти перетворили в ґетто для понад 15 тисяч євреїв; після їхнього розстрілу вона була зруйнована пожежею у ніч із 2 на 3 вересня 1942 р.
З 31 серпня по 3 вересня 1947 року проведені виїзні засідання в Станіславі та Тернополі за участі уповноважених МДБ СРСР О.Блінова, О.Вадіса, а також заступника міністра внутрішніх справ УРСР М.Дятлова, присвячені результатам роботи по оформленню облікових справ на сім’ї, які підлягають виселенню.
1948 – вночі провокатор Василюк («Доляр») розстріляв у печері «Озерна» на борщівщині повстанців – «Володимира» (прізвище невідоме), Марту Стецько-Костецьку («Оксана»; 1919 р. н.), Михайлину Палінку («Ярослава»; 1929 р. н.).
1949 – за наказом Головного командира УПА Р.Шухевича були розформовані останні бойові відділи і штаби УПА.
1990 – на Тернопільщині побачило світ перше число газети «Благовіст» - органу Української Незалежної Православної Церкви, потім — УАПЦ. Видання здійснював єпископ Тернопільський і Бучацький Василь. Припинила існування у 1992 році.
2011 – в с. Криниця Монастириського району відбулось урочисте відкриття символічної могили з пам’ятним хрестом загиблим 28 лютого 1944 р. 120-и полякам.
2014 року – Загинув від вибухової травми у селі Цвітні Піски на Луганщині військовик аеромобільної роти аеромобільно-десантного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, військова частина А0284 (Львів) Степула Руслан. Народився у 1983 в с. Костільники Бучацького району.
Національне свято Сан-Маріно. День Республіки відзначають 3 вересня.
Історія Сан-Марино починається з легенди про Святого Марино, який втік в 298-300 роках з мальовничої Далмації (нині острів Раб в Хорватії) від релігійних переслідувань. Пропрацювавши якийсь час на місці нинішнього Ріміні в якості каменотеса, він перший відкрив каменоломні на горі Титано (Монте-Титано), де потім і побудував собі маленьку келію, бажаючи віддалитися від світу.
Слава про його святе життя стала залучати на гору безліч паломників, які побудували свої будинки навколо келії Святого Марино, тим самим утворивши невеликий гірський монастир. Названий ім'ям свого засновника, Святого Марино (на італ. Сан-Марино), цей монастир уже в кінці 6 століття отримав повну самостійність і політичну незалежність.
Щорічно 3 вересня, в день заснування республіки Сан-Марино, в місті проходять урочисті заходи.
3 вересня вважається національним святом, яке може бути прирівняне до Нового року. Організовуються конкурси зі стрільби з арбалета, концерти військового оркестру, традиційні ігри в бінго, а завершує свято чудовий феєрверк.
Іменини сьогодні святкують Корнилій, Петро, Тадей, Васса, Аврамій.
