9 листопада в історії Тернопільщини
Цього дня народилися:
Дмитро Штогрин (1923 року - с.Звиняч Чортківського району) - бібліограф, літературознавець, редактор, журналіст і бібліотекар. «Почесний доктор філософії» від Мюнхенського і Римського університетів.
Ольга Харлан (1964 року с.Івано-Золоте Заліщицького району) - вчена в галузі літературознавства, доктор філологічних наук, професор. З 2001 р. по 2005 р. - завідувач кафедри української та зарубіжної літератури Бердянського державного педагогічного університету. З 2010 р. - завідувач кафедри української літератури та компаративістики Інституту філології та соціальних коммунікацій БДПУ.
Євген Перебийніс (1968 року м.Тернопіль) - український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Латвійській Республіці.
Степан Кобіс (1952 р., с. Бедриківці Заліщицького району) – господарник, громадсько-політичний діяч. Депутат Тернопільської обласної ради 4-го скликання (2002–2006 рр.).
Лупійчук Віктор (1960, Тернопіль) – майстер різьблення на дереві.
Цей день в історії Тернопілля:
1619 - у друкарні містечка Рохманів (нині село Шумського району Тернопільської області) побачило світ «Євангеліє учителноє» - збірник проповідей Кирила Транквіліона Ставровецького.
1942 - З Тернопільської області депортовано в табір знищення Белжец 3891 євреїв, зокрема з Збаража – понад 1000, із Скалата – близько 1000, на місці розстріляно 200 осіб, з Теребовлі – 1091, на місці убито 109 осіб, з Тернополя – понад 800 євреїв.
1994 - помер першоієрарх нововідродженої у 1990 році Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), митрополит Луцький і Волинський Іоанн (Василь Боднарчук). Уродженець с.Іване-Пусте Борщівського району.
У 1997 році був заснований День української писемності та мови. Відповідний указ підписав тоді президент Леонід Кучма. Це свято було засноване на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. Він був послідовником знаменитих Кирила та Мефодія — творців слов'янської писемності.
Сьогодні українські вчені вважають, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Існують версії, що раніше на території України застосовували декілька видів писемності. Деякі з них використовували грецьку абетку або латиницю. Сучасний алфавіт української мови в основному складається з аналогів грецьких літер та декількох слов'янських знаків, однак раніше, крім кирилиці, використовувалася так звана глаголиця. Але її, очевидно, знали не всі, оскільки до наших часів дійшов лише один зразок такого письма.
В цей день традиційно проводяться різноманітні заходи в школах та вузах. Всі вони присвячені темі писемності та грамотності. У цей день зазвичай пишуть диктанти, проводять тематичні вікторини та олімпіади з української мови.
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначається 9 листопада разом із Днем української писемності та мови, згідно з Указом Президента 30.12.2013 № 717/2013 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки культури і мистецтва в Україні».
Всеукраїнський день працівників культури було засновано з метою відзначити вагомий вклад творчих особистостей у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.
Саме завдяки відданим своїй справі митцям українська культура змогла зберегти свою самобутність, незважаючи на потужні натиски багатьох агресорів, і зайняти гідне місце серед світових культур. Українська культура консолідує на розвиток держави, розкриває нашу сутність та учить нас бути українцями, де б ми не були. Без традиції — нема культури, а без культури — нема нації.
9 листопада в різних країнах світу відзначається День антиядерних акцій. В цей день прийнято проводити пікети, демонстрації та акції протесту проти розвитку ядерної енергетики і за підвищення її безпеки.
9 листопада - Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму і антисемітизму. В ніч з 9 на 10 листопада 1938 року почався масовий єврейський погром у Німеччині, що отримав назву «Кришталевої Ночі», або «Ночі розбитих вітрин».
«Кришталева ніч» або «ніч розбитих вітрин» в 1938 році поклала початок Холокосту - масовому насильству стосовно єврейського народу, яке призвело до загибелі близько 6 000 000 євреїв. Тому, розповідаючи про злочини нацизму, ми попереджаємо сьогоднішню молодь про те, яким може стати майбутнє, якщо ми вчасно не скажемо «Ніколи знову!» у відповідь тим, хто пропонує обмежити права однієї групи людей тільки тому, що вони не такі, як ми.
Найпопулярніший у світі довідник має давню історію, проте відзначати День книги рекордів Гіннеса почали лише в 2005 році, коли був проданий 100 мільйонний екземпляр Книги і вона отримала титул “книги, захищеної авторським правом, яка найбільше продається в світі”.
Книгу рекордів створив британський інженер і власник пивоварні Х’ю Бівер. У листопаді 1951 року він відправився з друзями на полювання. Увечері в барі між чоловіками зав’язалася суперечка, який з диких птахів найшвидший. Чоловіки переглянули кілька різних довідників, але відповіді не знайшли. Тоді Бівер вирішив створити книгу, в якій будуть зібрані всі рекорди. Назвав він її на честь своєї пивоварні.
Нині продається більше 100 мільйонів копій “Книги рекордів Гіннеса” більш ніж у 100 країнах і на 37 мовах.
Рекорди у книзі реєструються в трьох категоріях:
- най-най: більше, менше, швидше, довше і т.д., тобто те, що можна порівняно і має змагальний критерій;
- найперше (підкатегорії: найдавніше і найстаріше з існуючого): перше в теорії, за легендою, версії, прототипи, проекти, передісторія, спроби (у тому числі невдалі); перший діючий - зразок; перше масове, серійне, широкого споживання; перші серед чоловіків і жінок;
- єдине у своєму роді: те, що має винятковий характер, неможливо повторити, є екзотикою.
Іменини сьогодні святкують Андрій, Нестор, Капітоліна, Киріак, Леокадія, Марко.
