Агро-новини 5 березня
Стотисячне місто перевело котли на солому та щепу
У Кам'янець-Подільскому перевели всі об'єкти теплоенергетичного комплексу на тверде біопаливо — солому, деревину та щепу.
Про це в інтерв'ю місцевому виданню «Кам'янець-Подільський Онлайн» розповів мер міста Михайло Сімашкевич.
За його словами, незабаром сумарна потужність твердопаливних котлів у місті становитиме 18,9 МВт.
«У 2011-2016 рр. нам вдалось провести модернізацію обладнання і ввести в експлуатацію шість котелень на твердому паливі — пелетах із соломи, дровах та щепі загальною потужністю 11,47 МВт, — пояснює міський голова. — Триває реконструкція ще однієї котельні, де встановлено твердопаливний котел потужністю 2,5 МВт».
Також за рахунок кредиту Світового банку будується новітня теплоелектростанція, яка працюватиме з комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії газовими і твердопаливними котлами.
«Тут буде встановлено унікальну турбіну з модулем ОRS. Особливість роботи турбіни «органічний цикл Ренкіна» полягає у використанні рідини з температурою 200°С. Цей проект цілком заслуговує на звання ексклюзивного, адже Кам’янець стане п’ятим у світі і лише третім у Європі містом, яке використовуватиме цей сучасний метод виробництва теплової енергії», — пояснив Михайло Сімашкевич.
Загалом, уточнив він, в масштабах стотисячного міста вдалося досягти повної енергетичної незалежності.
Експерт назвав головний фактор росту урожайності
Загальна урожайність зернових в Україні росте, але переважно за рахунок збільшення площ під кукурудзою, у якої цей показник значно вище за інші культури. Ця тенденція спостерігатиметься і надалі.
Таку думку висловив президент Української зернової асоціації, директор New World Grain Україна (Soufflet Group) Микола Горбачов.
«Ми, як і раніше, вирощуємо в середньому по 6 т/га кукурудзи на відміну, приміром, від США, де цей показник більше 10 т/га. Є вже виведені гібриди, які дозволяють вирощувати і до 20 т/га», — додав експерт.
Дуже сильно показник врожайності залежатиме від політики держави, її стратегічної спрямованості, вважає глава УЗА.
«У Європі фігурують переважно фермерські господарства, які кожну свою ділянку у 100-150 га намагаються найефективніше використовувати, застосовуючи сучасні технології, зокрема, забезпечуючи там зрошення. Натомість великі українські агрохолдинги, найближчим часом не зможуть вкласти достатньо коштів у зрошення. На малих площах це зробити легше», — додав Микола Горбачов.
Україна вичерпала річну євроквоту на цукор
Україна повністю вичерпала річну квоту на 2017 рік на безмитний експорт цукру до країн Європейського союзу.
Про це з посиланням на інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства повідомляє УНІАН.
«Тарифну квоту на 2017 рік на експорт вітчизняного цукру до країн ЄС (20,07 тис. тонн) використано повністю», — повідомили в міністерстві.
За підсумками 2016 року основними споживачами вітчизняного бурякового цукру були країни Азії, Африки та СНД. Також українські підприємства освоїли нові ринки збуту, такі як Шрі-Ланка, М'янма, Бенін, Македонія, Джибуті, Китай та Південна Африка.
