Новини аграрного сектору

Мільярди фермерів можуть піти не за призначенням

Ще ніколи за роки незалежності українські фермери не були такими багатими, як зараз. Правда, поки що, на словах, заявив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook оглядач з аграрних питань у газеті «Дзеркало тижня. Україна» Володимир Чопенко.

«Спершу міністр Тарас Кутовий обіцяв обдарувати їх 5 млрд грн, а прем'єр Володимир Гройсман виявився щедрішим і замахнувся на 5,5 млрд. Наскільки я розумію, більше може дати тільки суд…», — зазначив він.

Можливо, за його словами, настане час і для цієї інстанції, бо сума чималенька засвітилася (хоча і не в остаточному варіанті бюджету-2017), а от механізму/інструментарію, як вона розподілятиметься, немає. Як і реєстру (електронного) усіх фермерських господарств, які претендуватимуть на державну фінансову допомогу.

09091

«Власне, а на що, на які програми уряд жертвує таку суму? Ні він, ні Мінагропрод не знають, які напрямки в АПК пріоритетні», — сказав він.

Також додав, що не відбиті вони у Державній цільовій програмі розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року. Самої програми немає! А дія попередньої закінчилася торік.

«А щодо 5,5 млрд грн, то заздрю чиновникам, у яких душа нарозхрист і котрі не дочитують чинне законодавство навіть до середини. Україна у рамках СОТ взяла на себе зобов'язання обмежити прямі дотації 3 млрд грн. То як і між ким ділитимете оті 5,5 млрд?! У якого «коня» овес пхатимете?..», — підсумував Володимир Чопенко.

Затверджено порядок ведення реєстру виробників органічної продукції

Кабінет Міністрів України затвердив порядок ведення реєстру виробників органічної продукції.

09092

Інформаційно-довідкова база надасть змогу отримати дані про:

— всіх виробників органічної продукції;

— оцінку відповідності виробництва та наявності сертифікату цієї продукції.

Реєстр буде розміщений на сайті Держпродспоживслужби. Доступ до реєстру буде безкоштовним.

Український льон продають на 30% дешевше, ніж європейський

90% льону, вирощеного у Новоград-Волинському районі (Житомирська область), експортують у Китай, повідомляє «Житомир», посилаючись на «Експрес».

Ще півстоліття тому Житомирщина була столицею льону, адже на теренах області розташовувалася третина всіх українських посівів цієї культури. Натомість зараз вирощування льону у промислових обсягах здійснює лише одне підприємство у с. Орепи Новоград-Волинського району.

Виробництво тут відновили у 2001 р., а через 2 роки почав працювати і льонозавод. Насіння купували в Україні, Голландії та Франції.

09093

Льон у господарстві сіють на площі близько 350 га і якщо погода не завадить, то щосезону збирають по 3 т/га. На підприємстві працює 40 людей, а розпал сезону їх кількість збільшується. Тисяча тонн вирощеного в Орепах врожаю льону після обробки перетворюється на 250 т волокна.

Дві третини отриманого волокна – коротке, решта – довге. Близько 90% цього товару льонарі з Орепів експортують у Китай, де його охоче купують, бо він дешевший від того, який пропонують європейські виробники.

«Ми продаємо 1 т короткого волокна за $1 тис., довгого — за $2 тис., Європейські ціни на 25-30% вищі. З бюджету ми отримуємо по 2 тис. грн на кожен гектар посівів. Спасибі й на цьому. А у Європі, для порівняння, ці цифри сягають €700-800 на 1 га! Натомість покриваємо витрати на льонарство з інших доходів підприємства. Маємо ще 5 тис. га інших культур — з цього і живемо», — пояснює керівник підприємства Юрій Борецький.