В Україні продовжується поетапне впровадження аграрних розписок, які сільгоспвиробники вже встигли назвати одним з основних джерел небанківського кредитування. Як же працює цей механізм та як його впроваджують в АПК? Про це – у публікації «Терену».

Агророзписки: нетрі закону та доступний сайт

Під час підготовки цієї статті ми у телефонному режимі спілкувалися із майже 20 керівниками сільськогосподарських, фермерських господарств краю. Запитання було одне: «Що ви знаєте про аграрні розписки?». І от, лише п’ятеро аграріїв змогли чітко викласти основні завдання запровадження аграрних розписок. Більшість же опитаних вважають, що аграрні розписки, це своєрідна кабала, в яку легко потрапити, та з якої важко виплутатися.

А от директор приватно-орендного підприємства «Іванівське», що в Теребовлянському районі, заслужений працівник сільського господарства України Антон Білик під час безпосереднього спілкування сказав, що «новий для тернопільських аграріїв механізм кредитування поки що апробований у Полтавській області. Там ним задоволені. Але я дотримуюся іншого способу господарювання. Намагаємося працювати так, щоб брати якомога менше кредитів, чи взагалі без них обходитися».

Ось така думка. Узагалі ж, розібратися із всіма «премудростями» отих аграрних розписок дозволяє новостворений сайт – «Аграрні реєстри» (agroregisters.com.ua – прим. авт.).

Зрештою, є Закон України «Про аграрні розписки», прийнятий ще майже три роки тому. Але, на наш подив, аграрії мають про це дуже примарну уяву. А поміж, тим, коли немає часу вникати у сухі положення закону, тим, хто хоче ефективно господарювати, варто хоча б виділити годину, щоб ознайомитися зі згаданим сайтом. А там, серед іншого, є інформація про те, як залучити приватних нотаріусів до реєстру аграрних розписок,  усі потрібні нормативні акти, новини, та, навіть, перелік перших  реєстраторів проекту, думки про користування аграрними розписками.

Отож, згідно із законом, «аграрна розписка - товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах». Аграрні розписки можуть видаватися особами, які мають право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення або право користування такою земельною ділянкою на законних підставах для здійснення виробництва сільськогосподарської продукції.

Бразилія, як дзеркало ефекту від аграрних розписок

Щоб краще зрозуміти ефект від аграрних розписок, фахівці наводять приклад Бразилії, яка завдяки їм подолала затяжну кризу в економіці 70-80 рр. Це лягло в основу розвиненого кредитування під заставу майбутнього врожаю. Саме зараз цей підхід демонструє в Бразилії впевнений розвиток і захоплення все нових ринків сільськогосподарської продукції. В Україні  сьогодні подібні умови: непрозорий ринок, високий рівень бюрократії, корупція та низьке кредитування.

«Коли в Бразилії почали переорювати саванну, щоб зробити там аграрні землі, саме розписки дали можливість потроїти виробництво досить швидко. А  яка ситуація зараз в Україні?  Ми кажемо про експорт та врожаї, але маємо величезний потенціал подвоїти наші показники. В  країні 50 тис. комбайнів і тракторів, це в два рази менше, ніж в Польщі, та й  з них 72% вже експлуатуються понад 16 років. Це призводить до значних втрат врожаю – близько 20%», каже міністр АПК Олексій Павленко.

А за словами заступника Міністра з питань євроінтеграції Владислави Рутицької, на сьогоднішній день на Полтавщині, де стартував проект із впровадження аграрних розписок, загалом видано 10 аграрних розписок, із яких 9 – товарних і 1 – фінансова. Середній розмір зобов’язань за однією аграрною розпискою сягав приблизно 3 млн грн, загальна сума – близько 40 млн грн. До проекту залучено більш ніж 470 агровиробників, а також 50 нотаріусів вже пройшли відповідну підготовку.

Окрім того, нагадаємо, 1 вересня минулого року вийшов спільний наказ Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства юстиції про поширення дії аграрних розписок ще на три області – Черкаську, Вінницьку та Харківську.

Отож, аграрні розписки впроваджуються поетапно.

Швейцарія теж за аграрні розписки

Микола Луговий, учасник Національний прес-клубу «Українська перспектива» каже, що розробка проекту з аграрних розписок відбувається за участі Групи Світового Банку та Державного Секретаріату з Економічних Питань Швейцарії (SECO). Цей новий інструмент більш доступним для фермерів та допоможе збільшити продуктивність аграрного сектору України. Механізм аграрних розписок в Україні впроваджується за сприяння Швейцарської Конфедерації. Директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хольгер Тауш пояснив, чому його країна надає таку вагому допомогу нашим аграріям. «Ми маємо програму співпраці з Україною. Її бюджет становить приблизно 100 млн. швейцарських франків. Програма охоплює кілька напрямків діяльності. Одним із пріоритетів нашої роботи в Україні є підтримка того, що ми називаємо сталим економічним розвитком. Це саме той напрямок, у якому реалізується Проект «Аграрні розписки в Україні».

"Перша аграрна розписка в Україні була видана на 32 тони соняшникового насіння, за нею пішли наступні. Ми крок за кроком працюємо над тим, щоб уможливити повноцінне запровадження цього ефективного інструменту на решті території держави. Проект аграрних розписок є частиною нашої стратегії із максимального залучення інвестицій до вітчизняного АПК", - повідомив Міністр Олексій Павленко.

Наразі мета Мінагрополітики - поглибити та активізувати ринок попиту на аграрну розписку. Це новий інструмент, який передбачає спрощення доступу малим та середнім сільгоспвиробникам до фінансових та матеріально-технічних ресурсів.

За словами Миколи Лугового, нині вже сформувалася партнерська команда, яка просуває ідею аграрних розписок. До неї входять представники виконавчої влади України, міжнародних організацій, банків, а також компаній, які надають аграріям матеріально-технічні ресурси. Значну роль у цій команді відіграє Міжнародна фінансова корпорація (IFC, Група Світового банку). Голова регіонального представництва IFC в Україні та Білорусі Руфат Алімарданов, зокрема, зазначає : «Ми як ніхто інший знаємо, як важливо залучити інвесторів до країни, особливо в Україну сьогодні, і саме в аграрний сектор».

«Тому ми сподіваємося, що аграрні розписки стануть одним із тих інструментів, які допоможуть забезпечити фінансування аграріям». – сказав Руфат Алімарданов.

Аграрна розписка: мінімум бюрократії і максимум надійності

Але, як і кожен процес, інститут аграрних розписок має певні нюанси, врахування яких, дозволить краще скористатися нововведенням. По-перше, можуть виникнути проблеми з нотаріусом, адже хорошого фахівця не так просто знайти. По-друге, у багатьох фермерів земля не до кінця зареєстрована, і якщо вона не зареєстрована, аграрну розписку не одержати. Третя проблема - пайові землі, багато хто з фермерів та компаній інколи обмінюються землями. Тобто на одному полі, наприклад, може бути 50% своєї і стільки ж чужої, це - так звана «шахматка», яку, як правило, в заставу не беруть. Крім того, важливо залучити до процесу банки, щоб аграрна розписка розцінювалася як повноцінний інструмент застави.

А ось журналісти «AgroPortal.ua» поспілкувалися з тими, хто вже отримував товарні аграрні розписки.

«Аграрна розписка - один із кращих інструментів на українському ринку. Вона дозволяє поповнити оборотні кошти, коли сільгоспвиробники цього найбільше потребують. Оформлення розписки - мінімум бюрократії та стислі терміни», - розповідає власник «Крячківка Агро Плюс» Андрій Симонов.

Його підприємство працювало з компанією «Syngenta». Андрій Симонов уточнив, що «Syngenta» пропонує хороші умови у ціні на кукурудзу за розпискою (механізм програми «Форвард Плюс»).

«Інструмент дуже добрий.  Ми можемо детально планувати свої фінанси: як витрати, так і доходи», - почули таку думку від Валерія Орошана, який скористався аграрною розпискою в компанії «Агро Перемога». За його словами, компанія, за допомогою аграрної розписки, розрахується за засоби захисту рослин. «Що стосується процесу видачі розписки, то це було насправді швидко. Не так, як у банках - 3-4 тижні, немає. Ми просто зустрілися з фахівцями з «Syngenta», показали поля та документи і підписали угоду», - поділився досвідом він.

За словами експертів, функція аграрних розписок не обмежується винятково поповненням обігових коштів сільгоспвиробників. Водночас формується прозорий земельний кадастр, вдосконалюється система бухгалтерського та податкового обліків.

І що дуже важливо, підкреслює Микола Луговий із Національного прес-клубу «Українська перспектива», створюється база сільгоспвиробників, які ефективно працюють і сумлінно виконують свої зобов’язання за аграрними розписками. І всі ці дані фіксуються в Аграрних Реєстрах. Тож потенційні партнери в будь-який момент можуть скористатися такими даними і, виходячи з них, ухвалити відповідальні рішення щодо налагодження співпраці.

Який же висновок із цього огляду ситуації із впровадженням аграрних розписок?

Передусім, агророзписка - це безумовне зобов’язання аграрія сплатити кошти чи поставити товар в майбутньому (в залежності від виду розписки фінансової чи товарної) під заставу майбутнього врожаю. Ті певні здобутки, яких досягли на прикладі Полтавської області, вселяють надію у перспективність аграрних розписок.

І якщо допрацювати всі недоліки, які виявляють ті, хто використовує аграрні розписки і згадати всі позитивні аспекти,  то такі розписки зможуть  таки зможуть вивести Україну на новий рівень. І це не ефемерна мрія. Маємо приклад, знову ж таки, вже згадуваної Бразилії, яка здійснила потужний агарний, економічний ривок за кілька десятиліть

А на тлі того, що впродовж останніх років спостерігається постійне збільшення обсягів аграрної продукції, значна частина якої поставляється на зовнішні ринки, Україна має шанс повторити приклад цієї південноамериканської держави. Адже за деякими позиціями країна вже вийшла в число світових лідерів. Що нас стримує в цьому? Аграрній галузі бракує коштів для розвитку. Тож для того, щоб дати поштовх аграрній сфері, потрібен капітал. І саме аграрні розписки можуть дати дуже швидко цей капітал і стати одним із тих інструментів, які допоможуть забезпечити фінансування аграріям. У тому числі й тернопільським, які вже цього, 2016 –го року, обов’язково стануть перед вибором: господарювати за старими методами, чи вдаватися до нових, перспективних, якими є і впровадження аграрних розписок.

Орест Сарматський