На загал події першої Світової на Тернопільщині подаються в контексті бойових дій легіону УСС. Проте… «не хлібом єдиним». У книзі Ярослава Янчака та Андрія Козицького «Крила над Галичиною» подаються історія авіації та її творці у небі над нашим краєм. Ось дещо про авіаційні бої та пілотів сторічної давності пише Золота Пектораль.

Російська авіація називалася Імператорським військово-повітряним флотом. Олександр Козаков у лютому 1917 року очолив І-у бойову авіа групу Південно-Західного фронту. Вона діяла від березня у районі Монастириська – Підгайці – Галич – Бережани – Козова. Командир авіа групи 23 квітня неподалік Бережан, 4 травня зі штабс-капітаном Аргеєвим в районі Підгайців і 26 травня в межах Козови збив ворожі літаки. Через рік, 21 червня 1918 року Козаков вчинив самогубство, спакувавши літак в землю. Причиною було категоричне неприйняття ленінської комуністичної ідеології, яка вже ширилася територією Росії і за її межами.

ІІ авіа групу російської армії у травні 1917 року очолив українець Євграф Крутень, уродженець Києва. Він вважається основоположником тактики російської винищувальної авіації. У листопаді 1916 року Крутень був направлений до Франції для вивчення досвіду союзників і нових типів літаків, приймав участь у боях, збив два німецьких літаки. В Галичині група діяла в околицях Тернополя. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як такої зони, з якої німецькі літаки майже ніколи не поверталися. На його літаку було зображення давньоруського воїна. 24 травня, повертаючись на аеродром, молодий 26-річний офіцер збив ворожий літак. Це був особливий бій – у Крутеня завершилося пальне, то австрійський аероплан він обстріляв, поранивши пілота, у плануючому польоті. Іншим разом пілот пошкодив і змусив зробити вимушену посадку два німецьких аероплани на території, підконтрольній російським військам. 6 червня (ст. стиль) капітан Крутень збив два ворожі літаки, але й сам був поранений. Він зумів довести літак з пустими баками до аеродрому в с. Плотича на північ від Тернополя, але в останні хвилини літак розбився.

У квітні 1917 року російський капітан Іван Лавров загинув з екіпажем – після вильоту з Микулинців поблизу с. Доброводи його бомбардувальник «Ілля Муромець» розпався у повітрі через неякісний ремонт, який проводився у Вінниці. Попереднього 1916 року літаки цієї серії проводили бомбардування залізничних станцій Бучача та Язлівця, було пошкоджено залізничні колії,будівлі, висаджено в повітря вагони з бойовими запасами.

Пілот Микола Брагін описував повітряні бої на Тернопільщині улітку 1917 року в час боїв поблизу с. Конюхи, тоді авіазагін перебував біля с. Денисів сучасного Козівського району. Для постачання і транспортування австрійці активно використовували залізничний шлях Львів – Золочів – Тернопіль. Брагін отримав дозвіл на бомбардування залізничної станції Золочева уночі. Пілот і спостерігач штабс-капітан Бонч-Бруєвич. Зливши зайве пальне, вони скинули подвійний вантаж бомб – 80 кг. Вибухнув вагон з артилерійськими снарадяами. Через обстріл австрійських зенітних батарей, пілоти були змушені приземлитися в Озерній, де їх обстріляла піхота, сприйнявши за ворожий літак. Над ранок команда успішно добралася до Тернополя.

Пізніше, з відступом російського фронту, з 13 серпня 1917 по березень 1918 року австрійські авіа підрозділи базувалися у сусідній від Тернополя Березовиці.

Зазвичай події Першої світової на Тернопільщині подаються в контексті дій легіону УСС. Проте не хлібом єдиним. У книзі Ярослава Янчака та Андрія Козицького «Крила над Галичиною» піднімається історія авіації та розповідається про її творців у небі над нашим краєм. Зокрема, мова йде про таке.

Першу бойову авіагрупу Імператорського військово-повітряного флоту Південно-Західного фронту, яка діяла від березня 1917 року в районі Монастириська–Підгайці–Галич–Бережани–Козова, очолив Олександр Козаков. Він у різний час збив ворожі літаки неподалік Бережан, в районі Підгайців і в межах Козови. 21 червня 1918 року Козаков вчинив самогубство, спікувавши літак в землю. Причиною було категоричне неприйняття ленінської комуністичної ідеології.

Другу авіагрупу очолив Євграф Крутень, уродженець Києва. Його вважають основоположником тактики російської винищувальної авіації. В Галичині група діяла в околицях Тернополя. На німецьких оперативних картах район дій винищувальної групи Є. Крутеня позначали червоною лінією, як зону, з якої німецькі літаки майже не поверталися. Цікаво, що на літаку Євграфа Крутеня було зображення давньоруського воїна. У біографії цього пілота чимало непересічних боїв. Приміром, якось він уже повертався на аеродром, закінчувалося пальне, раптом – ворожий літак. Його Крутень обстріляв і збив у плануючому польоті. Іншим разом цей пілот змусив зробити вимушену посадку два німецьких аероплани на територію, підконтрольну російським військам. Під час свого останнього бою капітан Крутень збив два ворожі літаки, але його теж поранили. Він зумів довести літак з пустими баками до аеродрому в Плотичі на північ Тернополя, але в останні хвилини його літак розбився.

Мовлячи про інших особистостей, котрі підкорювали небо над нашою областю, варто згадати й про таких. У квітні 1917 року російський капітан Іван Лавров загинув з екіпажем – після вильоту з Микулинців поблизу с. Доброводи його бомбардувальник «Ілля Муромець» розпався у повітрі через неякісний ремонт, який проводився у Вінниці. Чимало цікавого про повітряні бої на 1917 поблизу с. Конюхи (тоді авіазагін (перший чи другий?) перебував біля с. Денисів сучасного Козівського району) описував пілот Микола Брагін. Так, для постачання і транспортування австрійці активно використовували залізничний шлях Львів – Золочів – Тернопіль. Брагін отримав дозвіл на бомбардування залізничної станції Золочева вночі. Він разом із спостерігачем штабс-капітан Бонч-Бруєвич, зливши зайве пальне скинули подвійний вантаж бомб – 80 кг. Вибухнув вагон з артилерійськими снарядами. Через обстріл австрійських зенітних батарей, пілоти були змушені приземлитися в Озерній, де їх обстріляла піхота, переплутавши із ворожим літаком. Над ранок команда успішно дісталася Тернополя.

Пізніше, з відступом російського фронту, з 13 серпня 1917 по березень 1918 року австрійські авіапідрозділи базувалися у сусідній від Тернополя Березовиці.

Ярослав ДЗІСЯК, історик. м. Чортків