Орест Сарматський

Автора 500 статей до енциклопедичних видань України та музики до 80-ти пісень згадали на Тернопільщині (фото)

chern01

80- річчя від дня народження відомого краєзнавця, історика, літературознавця, письменника, громадського діяча Гаврила Івановича Чернихівського (1936-2011 роки ) відзначили у Кременці.

Як повідомили кореспондента «ТЕРЕНу» у Кременецькому краєзнавчому музеї, з нагоди пам’ятної дати працівники музею  разом із його директором Андрієм Левчуком відвідали дружину Гаврила Чернихівського - Валентину Іванівну, - педагога, прозаїка, громадського діяча, яка усе спільне сімейне життя підтримувала та надихала на творчій ниві, та працювала з ним пліч-о-пліч.

chern03
chern03

Під час зустрічі, працівники музею добрими словами відгукнулись про свою спільну працю із покійним колегою, другом та наставником, адже Гаврило Іванович пропрацював більше 40 років у музеї та залишив по собі велику спадщину напрацювань. Із цікавістю слухали спогади Валентини Іванівни про невідомі сторінки життєвого та творчого шляху її чоловіка.

Для більш повного висвітлення діяльності краєзнавця Кременецький краєзнавчий музей звернувся до родини Гаврила  Чернихівського з пропозицією подальшої співпраці, для створення в музеї архіву науковця та експозиції з особистими речами і зібраними матеріалами.

chern02
chern02

Крім цього, Кременецький краєзнавчий музей спільно з Кременецькою обласною гуманітарно-педагогічною академією імені Тараса Шевченка, Кременецьким ліцеєм Уласа Самчука провів наукову конференцію присвячену пам’яті Гаврила Чернихівського. Перу краєзнавця належать 18 книг, шість монографій, близько 500 статей до енциклопедичних видань України, в тому числі й до Тернопільського Енциклопедичного Словника. Він написав музику до 80-ти пісень на власні вірші та вірші інших поетів. З ініціативи Гаврила Чернихівського у Кременці перейменовано більше 60 вулиць, встановлено більше 30 меморіальних таблиць. Діяльність відомого краєзнавця відзначена багатьма престижними нагородами і преміями, він - почесний громадянин Кременця.

Як відзначає Тетяна Яцечко-Блаженко, старший викладач кафедри документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки з Луцька, Гаврило Чернихівський - чимало зробив як невтомний збирач джерел та пам’яток історії та культури. В 1969 році краєзнавець розпочинає тісно співпрацювати з Кременецьким краєзнавчим музеєм, в результаті з 1991 р. він стає його провідним науковцем та дослідником. Вагомим є внесок Гаврила Черняхівського і в розвиток та організацію музейної справи на Кременеччині.

chern04
chern04

Адже відомо, що він був одним із найактивніших ініціаторів створення літературно-меморіального музею Уласа Самчука у селі Тилявка Шумського району та літературно-меморіального музею Олександра Неприцького-Грабовського у селі Великі Бережці. Крім того, він на громадських засадах створював експозиції в десяти музеях Кременецького району.

Гаврило Чернихівський – автор понад 150 наукових праць, які друкувалися у журналах та збірниках України, США, Канади, Польщі, Росії та біля тисячі краєзнавчих статей у пресі.

У доробку дослідника – два десятки праць, присвячених діяльності Михайла Драгоманова як історика України. Саме він виявив, зібрав і видав спадщину таких письменників – Ю.Виливчука, прозаїка, казкаря С.Даушкова, вченого, громадського діяча О.Неприцького-Грановського, письменника Уласа Самчука. Досліджував життя і творчість Олени Теліги.

chern05
chern05

Як підсумок багаторічної науково-дослідної праці, пошуків та знахідок – в 1996 році світ побачив бібліографічний покажчик “Гаврило Чернихівський”, який нараховував 898 позицій. Для дослідника представляє цікавість і традиції українського народу, свідченням є книги: „Великодня книжечка” (1995), „Українські колядки та щедрівки” (1997). Окрім науки Гаврило Чернихівський плідно займався творчістю, ознакою чого є той факт, що в 1994 р. ним була видана збірка власних поезій під назвою «Серця клич». Гаврило Чернихівський був членом Всеукраїнської спілки краєзнавців. В 1998 р. він удостоювався звання лауреата Всеукраїнської премії в галузі охорони пам’яток історії та культури імені професора Володимира Антоновича, в 2001-2002 роках – літературно-мистецької премії імені братів Лепких. В 2004 році отримав міжнародну премію фонду родини Водяників-Швабінських.

Варто зазначити також, що його книга „Улас Самчук: сторінки біографії”, яка побачила світ у 2005 році, є першим ґрунтовним дослідженням про „українського Гомера ХХ століття”.

Фото з відкритих джерел

Вибір читачів за тиждень

Відео