З початком вторгнення російських окупантів в Україну шкільна їдальня в селі Ігровиця Білецької громади стала своєрідним центром допомоги захисникам, які боронять українську землю від ворогів. Тут сформувався «Батальйон «Їдальня» – так колоритно називають у селі це потужне місце, звідки практично щодня ось уже четвертий місяць відправляють на фронт через волонтерів продуктове підкріплення. Головним натхненником та організатором такої потрібної в нинішній складний воєнний час справи ігровичани називають Надію Стребко, пише Сільський Господар.

На другий-третій день війни в шкільній їдальні ми зібралися втрьох із шкільною кухаркою Надією Ковальчук і вчителькою Оксаною Горбатюк, – розповідає Надія. – Принесли з дому продукти і стали до праці. На той час на Житомирщині, де вже розгорталися бойові дії, служив племінник пані Наді, тож для нього і його побратимів ми вирішили приготувати першу передачу – вареники, випічку. Розмістили повідомлення в інтернет-групі Ігровиці – і наступного дня в їдальні вже трудилося понад двадцять жінок. З великим бажанням допомогти нашим хлопцям, з вірою в перемогу…

Брат пані Надії збирався у відрядження на Житомирщину, тож до нього й звернулися за сприянням у доставці продуктових наборів на житомирські позиції. Буквально через день-два передачі вже потрапили за призначенням, і це ще більше надихнуло ігровицьких жінок. Нині вже 20 захисників – хлопців і молодих чоловіків з Ігровиці – боронять Україну від загарбників, тож праця жінок у шкільній їдальні не припиняється, а пакунки з продуктами відправляють туди, куди їде волонтерський автомобіль – на Луганщину, Запоріжжя, Київ чи Харків. Дещо змінився лише вміст пакунків: тепер їх наповнюють переважно продуктами тривалого зберігання, сухою випічкою, такою як горішки, грибочки та ін. До речі, раніше дуже багато пекли і смажили пиріжків, робили сотні бутербродів для тероборонівців і переселенців із зони бойових дій, які тимчасово перебували на залізничному вокзалі в Тернополі. Буває, відправляють посилки і «Новою поштою». Так, зокрема, надсилали придбані ігровичанами для захисників тепловізори в Попасну та на Запоріжжя.

Ресурси для придбання необхідного акумулюємо силами громади села, сприяє продавчиня місцевого магазину Галина, – каже Надія Стребко. – Багато односельців купують необхідні продукти тривалого зберігання, які потрібні для формування пакунків і про що ми попередньо повідомляємо у вайбер-групі, та залишають їх у визначеному місці в магазині. Згодом ми в онлайн-режимі звітуємо про відправлення.

Активності ігровичанок можна по-доброму позаздрити. Пані Надія згадує, як у перший-другий місяць війни, коли в холодну пору була найбільша потреба, в їдальню доставили три свинні тушки, з них робили шиночки, готували іншу вудженину й також відправляли хлопцям на фронт. У цьому велике сприяння «Батальйон «Їдальня» мав від жителя сусіднього села Чистилів, заслуженого артиста України Володимира Вермінського, який і тепер із різних питань допомагає волонтерам. Також ігровицькі ініціаторки активно долучилися, переважно випічкою, до наповнення продуктових наборів у березні-квітні під егідою Координаційного штабу підтримки оборони України.

Надія Стребко каже, що жінки в Ігровиці, які так дружно і масово вирішили допомагати захисникам, не вважають себе волонтерами, а лише людьми доброї волі, які об’єдналися для їх підтримки. Разом із місцевими господинями з перших днів багато працювала і Наталія Дубова з Києва, яка тимчасово перебувала в Ігровиці в період ворожого наступу на столицю. А коли поверталася додому – для неї організували урочисті проводи. До цієї події на добру пам’ять про натхненну працю в тилу Надія Стребко презентувала всім учасницям «Батальйону «Їдальня» стильні фартушки. Каже: «Хотілося зробити дівчатам приємне».

Авторка: Ганна Макух

Фото з допису