У великому місті вирощування мікрогріну могло б стати доволі прибутковою справою, а от у невеличкому — перетворити це на бізнес доволі складно.

Тим більше, що у багатьох мешканців таких міст є власні городи, теплички, своя зелень. Про це розповів Євген Обуховський, виробник мікрогріну з Глухова Сумської області.

- На таку продукцію у Глухові немає великого попиту та достатніх об'ємів замовлень, щоб займатися тільки цим. Та і є люди у інших містах, які цим займаються, і мають значно більші потужності для вирощування. Потрібні ще певні грошові вкладення. Але разом з тим, я знаю, що досить великий відсоток людей (десь 6-7 із 10), які починають невеликий бізнес на мікрогріні, закривають ферми, розпродають обладнання, бо зіштовхуються із тим, що немає ринку збуту, — коментує Обуховський.

Тому наразі фермер поставив перед собою мету популяризувати мікрогрін серед інших людей. І почав він зі своїх знайомих, багато з яких теж почали вирощувати мікрогрін вдома.

- Можна перетворити звичайні салати, макарони, м'ясо, навіть, звичайні бутерброди на щось цікаве і незвичайне. Кожен може відчути себе шеф-кухарем, тільки треба краплинку фантазії. У цій справі немає нічого складного. Зараз уся інформація доступна у Інтернеті, є спеціалізовані сторінки у соцмережах та чати, де люди діляться власним досвідом. Обладнання купувати теж не обов’язково — його можна зробити самостійно, або й взагалі використовувати підвіконня та звичайну настільну лампу, — додає виробник.

За його словами, щоб уникнути проблем із ростом рослин, треба брати насіння у тих місцях, яким довіряєш ти сам та люди.

- Спершу пророщував соняшник і горох, потім додав інші культури. Зараз вирощую близько десяти різних культур — тих, що мені смакують найбільше: соняшник, горох, гірчиця, амарант, базилік, м’ята, меліса, декілька видів капусти та редису. А загалом на мікрогрін можна вирощувати близько 45 різних культур, — підкреслив Євген Обуховський.

Джерело: kurkul.com

Білорусь далі забороняє імпорт українських сівалок

1202 (Copy)

Україна скасувала обмеження на ввіз білоруської техніки. Натомість уряд Білорусі ще на 6 місяців продовжив режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів, зокрема на сільськогосподарську посівну техніку.

Ще 16 квітня 2021 р. Мінекономіки ініціювало запровадження мита розміром 35% від вартості на ввіз білоруського спецтранспорту. У відповідь на це у травні Білорусь ввела ліцензування на імпорт низки українських товарів, що призвело до їхнього витіснення з білоруського ринку.

На початку грудня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі скасувала своє рішення від 16 квітня 2021 р. Своєю чергою Білорусь, замість того щоб скасувати обмеження на ввіз українських товарів, ще на 6 місяців продовжила режим індивідуального ліцензування.

- З українського боку обмеження знято, але Білорусь продовжила дію режиму індивідуального ліцензування при імпорті, пояснивши своє рішення тим, що воно ухвалене «у зв'язку із систематичним порушенням Україною принципів вільної торгівлі, — повідомили в білоруському виданні «Главпахарь».  

Відтак, українські посівні комплекси та сівалки ще щонайменше пів року буде надзвичайно складно завезти на територію Республіки Білорусь від чого постраждають виробники сільгосптехніки в Україні.

Нагадаємо, нещодавно йшлося, що Україна продовжила на рік заборону на торгівлю низкою товарів з Російською Федерацією.

Джерело: kurkul.com