Жителі села Будилів Козівського району на Тернопільщині починають точити березовий сік.

                                «Березова» наука пана Миколи

- Марійко, давай ще один пакет, бо той вже повний, - літній чоловік гукає до дружини, яка акуратно несе поліетиленовий синій пакет «BMV», наповнений березовим соком.

- Люди йдуть десь у ліс, щось вишукують, а ось – тут, біля хати все збираю березовий сік, - розповідає Микола Заверуха. - Нічого нового не придумую. В останні роки просто забиваю у дерево гостренькі бляшки, прикріпляю пакет і воно собі капає та й капає. Треба просто вважати, щоб соку не було забагато, а то порве мішок.

  Чоловік розповідає, що у селі сік починають переважно точити наприкінці березня – на початку квітня.

- З дерева беру не більше відра соку, бо як буде забагато – шкода дерева, може засохнути. Де воно бідака набере тої вологи, ви ж бачите, що робиться в останні роки з тою погодою, ні дощів, ні снігу. Дерева потерпають, але коріння береза має довге, то витягує вологу, а значить є і сік. Я не раз сварюся, коли дітлахи у нас в селі б’ють по кілька цвяхів у березу, а воно аж плаче, сік стікає не в банку, а по корі. Так не можна. То треба все акуратно робити. Часом беру ручну дрельку, сверлю дірку, а як вже закінчив точити сік, то обов’язково затираю то місце глиною, чи просто землею. Або ще таке. Серце просто болить, коли бачу, як сік стікає з того місця, де хтось дерево сокирою вдарив, щоб набрати собі в банку.

То є варварство. Так не можна калічити дерево. Кора у такому місці обов’язково розійдеться і береза може з часом вмерти. Я переважно вибираю немолоде дерево, а старіше, трохи грубше щоб було. Добре, коли воно трохи нахилене, тоді краще тече у той бік, де ставлю мішок чи банку. Сверлю десь на висоті від півметра, а можна і вище, до півтора, але тоді каплі можуть на стовбур капати.

Або забиваю в дерево на 2-3 сантиметри зігнуті посередині бляшечки. Вибираю до десяти дерев, не більше.

То воно собі й капає, та й капає. Десь в середньому за шість годин три літри накапує, але то, як яке дерево. Я все сік збираю зранку, на ніч кажуть, то не треба робити, бо зібраний вдень сік має більшу силу.

                       Головне – не змарнувати зібране

   Пан Микола каже, що не раз чув від односельців, які нарікають, що у них березовий сік псується.

- У мене ще жодна літра соку не зіпсувалась. Перше, що роблю, ніколи не ставлю його на світле місце, бо тоді він швидко кисне. Якщо в льох занесу – то там, неперероблений він може стояти якнайбільше три-чотири дні, а тоді вже пінка з’являється і треба переробляти. Але я до того не допускаю.  Переважно, щороку заготовляю до 200 – 300 літрів соку. Нам з жінкою вистачає, та ще й внуки з Козови і Тернополя як приїжджають, то їм даємо. Я вже років з двадцять наливаю свіжий сік у 3- х літрові скляні банки, а перед тим кидаю туди кілька кусочків цілушки хліба, переважно, житнього. Закриваю і ставлю в холодне місце і він там собі стоїть. Має такий терпкий, трохи гостренький, приємний смак.

-  Але то я переважно для себе роблю. А моя Марійка з тим бабрається довго: у виварку наливає сік, додає там цукор, лимонну кислоту, тоді все то варить, переціджує через марлю і вже гарячий сік розливає у банки, пастеризує і закручує їх кришками. Раз одну банку забули у підвалі серед закруток, то вона там десять років стояла. То дав собаці попробувати, нічого не сталося, тоді і сам випив, все добре, дуже смачний сік, то вам не магазинний, що як водичка підсолоджена. То є своє, дуже смачне, я вам скажу!  А жінка ще робить дуже смачний квас з березового соку.

Я його називаю «Будилівський». То – смакота! То слухайте, запишіть собі рецепт, може вдома спробуєте. А він такий.  До 5 л березового соку треба додати сік 2 лимонів, розведені в березовому соку 25 г дріжджів, дві столові ложки меду або цукру. Всі це добре розмішати, налити в пляшки з-під шампанського, чи в інші, як нема таких і закривають добре. Ага, мало не забув! У кожну пляшку ще треба кинути ізюму, як ми кажемо, тепер в магазині пишуть, що то – «родзинки», але то одне і те саме. Але, це все  - «жіноче», хлопці у Будилові роблять трохи міцніше. На відро свіжого березового соку кладуть до 3 кг цукру, 2 літри самогонки, 5 дрібно порізаних лимонів із шкіркою. Заливають у діжку, чи в бутель ставлять на 2 місяці в льох. По тому все то, що вийшло,  розливають у пляшки й кладуть лежачи ще на три тижні. І десь вже на Зелені свята можна пити. Але то питво, так, «для розгону організму», воно має десь 35-38 градусів міцності. Та й таке. То питво довго не затримується, а квас наш до Різдвяних свят стоїть, часом і довше. Воно, знаєте, зранку помічне, коли вчора трохи щось було, ви мене розумієте, про що, я - хитро усміхається у густі вуса пан Микола.

                               Весняний напій здоров’я

   «ТЕРЕН» звернуся до відомого фітотерапевта, травника із Бережанського району, Олександра Михайлевського про якого ми свого часу розповідали (див. ТУТ) , із проханням розповісти про лікувальні властивості березового соку.

- Передусім, з лікувальною метою березовий сік слід все-таки пити у свіжому вигляді. Бо саме тоді у ньому зберігаються всі корисні речовини та вітаміни і він якнайкраще зміцнює імунітет, збільшує опірність організму, позбавляє від весняного авітамінозу, допомагає уникнути депресії і втоми. А ще свіжий березовий сік руйнує камені в нирках і печінці, покращує обмінні процеси, очищає кров, знижує тиск. Зберігати його в холодильнику можна не більше двох діб. Приймати рекомендується по 1 склянці 3 рази в день за 20-30 хвилин до їжі протягом 2-3 тижнів. Але, якщо березовий сік законсервувати, то зберігатися він зможе ще декілька місяців. Звісно, що вітаміни при консервації навряд чи збережуться, але мінерали таки залишаться. А це - калій, кальцій, натрій, магній, марганець, мідь. Узагалі, такий традиційний галицький напій має більш як 30 цінних компонентів. Це і корисні цукри, вітаміну С і солі калію, магнію й заліза, органічні кислоти та ферменти. Все це покращує кровообіг людини й роботу її кишківника, виводить з організму всілякі шлаки. Особливо корисний березовий сік для літніх людей і тих, хто страждає на гастрит, виразкові хвороби, недокрів'я, головний біль. Помічний він і при бронхіті, туберкульозі, хронічному кашлі чи ревматизмі, радикуліті, подагрі або артриті. Доведено, що березовий сік дає оздоровчий ефект для хворих на печінку, нирки. За таких хвороб треба пити не менше 2-х літрів березового соку щодня. До речі, важливо дотримуватися певних вимог під час вживання березового соку. З медичної точки зору пити березовий сік найкраще по одній склянці десь 3-4 рази на день за півгодини до прийому їжі. Якщо кашляєте чи застудилися, березовий сік варто підігріти, можна розбавити його молоком, полоскати горло проти ангіни або інших захворювань горла.

Мало хто знає, що березовий сік застосовують і зовнішньо, при екземі, трофічних виразках, навіть псоріазу та нейродерміту, як засіб проти вугрів і сверблячки. З березового соку можна робити також і непогані примочки для промивання різних ран, - розповів читачам «ТЕРЕНу» цілитель Олександр Михайлевський.

 Орест САРМАТСЬКИЙ

Фото автора