Блок Петра Порошенка «Солідарність» понад рік втримував першість у політичних іграх на рівні області та міста Тернополя.

Як у Тернопільській міській, так і обласній радах «порошенківці» виторговували та лобіювали комфортні для себе посади, приймали «потрібні» рішення, вдало маневрували між побажаннями політичних союзників.

Однак, ставлення до членів БПП «Солідарність» з боку представників інших політичних партій все більше набувало ознак дратівливості, чим нагадувало загальнонародне ставлення простих людей до самого Порошенка.

Цьому сприяли і невизначеність у позиції з заводом «Рошен» в російському Липецьку, і постійне відтермінування безвізу, і відсутність конкретики у питанні закінчення АТО, загальне зубожіння населення, номінальна, а не реальна боротьба з корупцією.

Українці за три роки так і не відчули реальних реформ, що зіграло злий жарт з однопартійцями Порошенка – до них почати ставитися, як до людей, що не здатні приймати рішення в кризових ситуаціях.

Особливо це проявилося під час останньої сесії Тернопільської обласної ради.

Фракція блоку Петра Порошенка цілковито програла по двох ключових та принципових для керівництва держави питаннях.

Спочатку громадський тиск, коментарі фахівців та здоровий глузд спонукав депутатів таки ухвалити рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України у питанні будівництва ГЕС на Дністрі. Депутати вимагають залишити Дністер в спокої. Це болючий удар по амбіціях Прем’єр-Міністра  В.Гройсмана, адже Кабмін вже виділив кошти на початок робіт з проектування гідроелектростанції.

Згодом, депутати обласної ради таки протягнули рішення, де підтримують блокування торгівлі з ОРДЛО. Це питання перебуває на особистому контролі Петра Порошенка. І це видно не тільки по тому, як всі його підлеглі включилися в публічну критику блокування. Але і по тому, що організатором припинення «торгівлі на крові» є партія мера Львова А.Садового, якого в Порошенка розглядають як серйозного конкурента на майбутніх президентських виборах. Для фракції блоку Петра Порошенка  в Тернопільській обласній раді це питання з розряду «збереження хорошої міни при поганій грі». Адже не прийнявши рішення щодо підтримки блокади, відкривалися шлюзи для масового піару «Самопомочі» на цій темі. Недарма представник партії Садового заступник голови обласної ради Любомир Крупа записав відео-звернення до голови обласної ради В.Овчарука та голови ОДА С.Барни (обоє представники БПП «Солідарність»), де вимагав прийняти рішення підтримати блокувальників. Для керманичів області шпагат виявився надто болючим: підтримати ініціативу «Самопомочі» - означає наразити себе на гнів київських босів. Не підтримати – піддатися публічному гонінню за таку позицію. Порошенківці вчинили в кращих традиціях прийняття власних рішень – утрималися.

Але це голосування, як і агресивна позиція першого заступника голови обласної ради В.Деревляного (ВО «Батьківщина»), стало каталізатором для більшості, яку ще донедавна очолювала фракція БПП «Солідарність». Саме тієї більшості, яка привела на посаду голови обласної ради «порошенківця» В.Овчарука.

Під час голосування, де депутати визначалися щодо своєї позиції у питанні «торгівлі на крові», ББП-шники виявилися в гіркій самотності і стали фактично єдиною опозиційною фракцією. Адже їхнє місце в донедавна їхній же більшості посіли «свободівці», а неформальним лідером цієї більшості безпардонно став Деревляний. З притаманною йому напористістю він заставив депутатів проголосувати за незручне для «порошенківців» рішення навіть після того, як повідомили про можливе замінування приміщення обласної ради.

Тепер у керівництва області до проблем в реальному секторі економіки додалися і проблеми політичного характеру. На все це накладаються сльози матерів, які досі втрачають своїх синів, хоча Порошенко обіцяв закінчити АТО в лічені місяці.

Для команди Порошенка в області настали скрутні часи, де іміджеві втрати можуть коштувати надто дорого і виявитися непоправними. І не тільки для тих перебіжчиків, які опинилися в цій політичній силі, коли партія стала провладною. Але і для самого Президента Порошенка.