День студента полюбляють святкувати тернополяни 17 листопада. Та чи усі знають, що заяву про відзначення цього дня на міжнародному рівні  прийняли у 1941 року в Лондоні на Міжнародній Раді Студентів в пам’ять про події в Чехії. Розібратися в історії свята пропонує голова тернопільського осередку Молодіжного Націоналістичного Конгресу представник Молодіжної міської ради Микола Мисак. 

– Відношу себе до тієї категорії студентів, які не люблять свій професійний день і не святкують його, – каже він. – Перш за все таке несприйняття у мене і подібних до мене сформувалося від смислового навантаження, яким це свято зараз наповнюється (якщо точніше, то від смислового навантаження, яким це свято зараз не наповнюється). Я є студентом-медиком, навчаюся на 5 курсі ТДМУ імені І. Я. Горбачевського, перед тим навчався на біологічному факультеті ЛНУ імені І. Франка. Яке обличчя зараз має це свято? Приблизно п’яне, тобто для основної частини студентства воно є просто приводом випити, розважитися і знайти пригоди, якими можна буде колись похвалитися: скільки випив, кому наваляв, яку дівчину повів до себе додому. Головні активності на День студента – це нічні клуби та багаті на алкоголь застілля в гуртожитках. Самі органи студентського самоврядування, які є елітою студентства, також не завжди наповнюють це свято якимось змістом. Часом його позиціонують? Як свято молодості і розваг, а в університетах відбуваються тематичні творчі заходи. Знову ж, це в кращому випадку.  Давайте розберемося в історії.

Міжнародний день студентів – щорічне міжнародне свято студентської активності, що відзначається 17 листопада. Історія свята дуже далека від його теперішнього змістовного наповнення.

Усе почалося з розгону поліцією і підрозділами СС мирної демонстрації з нагоди 21 річниці створення Чехословацької Республіки 28 жовтня 1939 року в Празі, під час якого був тяжко поранений студент медичного факультету Ян Оплетал. 11 листопада він помер. Його похорон, який проходив 15 листопада, перетворився у протест проти окупації, у якому взяли участь тисячі людей. Знову дійшло до сутичок з поліцією. Наступного дня було прийнято рішення закрити чеські вищі навчальні заклади «на три роки», а майно університетів підлягало конфіскації.

4Ф

17 листопада відбулися масові арешти чеських студентів у Празі та інших університетських містах. 9 провідних представників студентських організацій було страчено в празьких в’язничних стінах, понад 1 200 арештовано і наступного дня відправлено в концтабір  Заксенгаузен. В гуртожитки вривалися солдати, чинили над студентами побиття, потім вивозили їх на околиці Праги, де насилля продовжилося, студентів змушували падати, а німці чоботами наступали їм на шиї. На вулиці був мороз, деякі студенти були в піжамах.

У 1941 році в Лондоні Міжнародна Рада Студентів прийняла заяву, у якій день 17 листопада в пам’ять про події в Чехії було оголошено Міжнародним днем студентів.

У своєму минулому і теперішньому ми також маємо багато прикладів, де молодь і, зокрема, студенти, стають рушієм важливих процесів у суспільстві, додає Микола Мисак.

1914. Легіон Українських Січових Стрільців. На заклик стати до боротьби за свою землю зголосилося 18 тис. добровольців, в основному студенти, члени молодіжних організацій, діти української інтелігенції. Відібрано тільки 2,5 тис. найкращих.

2Ф

1916. Бій за станцію Крути. Студентський курінь зупинив просування червоної орди до столиці УНР. Частина бійців, які потрапили в полон і були розстріляні, в останню хвилину життя вишикувалися перед «стінкою» і співали «Ще не вмерла», допоки кулі не обірвали пісню.

1933. 18-річний студент Микола Лемик двома пострілами (в серце і в голову) вбиває співробітника радянського консульства Алєксєя Майлова у Львові. Атентат здійснено на знак протесту проти організовагого радянською владою Голодомору у Наддніпрянщині. Лемику доручили здатися в руки поліції, а потім гідно триматися на судовому процесі, на якому будуть присутні іноземні ЗМІ та розповісти світу про Голодомор.

1Ф

1941. Процес 59-ти. Перед судом постали 59 молодих українців, переважно, студентів львівських вишів (Львівський університет, Медичний інститут, Політехнічний університет). Їх обвинувачували у приналежності до Організації українських націоналістів (ОУН), в антирадянській діяльності та підготовці повстання проти радянської влади. До смертної кари засуджено 42 особи, решті – 10 років тюрми.

1990. Студентська Революція на граніті.

2013-2014. Революція Гідності, рушієм якої була молодь.

5

– Для мене День студента – це не привід випити і повеселитися, – підсумовує активіст. – Це день перемог, юнацького максималізму, день власного прикладу, поваги до молодих людей, які стають дорослими і беруть на себе відповідальність за майбутнє держави.  «Від того, що сьогодні відбувається в університетах, залежить те, що завтра відбуватиметься на площах та вулицях»,  – Хосе Ортега-і-Гассет. Дуже важливо, щоб університетське керівництво та студентські лідери давали саме таке, здорове змістовне наповнення цьому дню. Бо ми заслуговуємо кращого. На зміну ері нігілізму має прийти ера відповідальності та самоідентифікації.

Фото з архіву МНК