До духовного відродження села на Тернопільщині долучилось одне з підприємств корпорації «Агропродсервіс» (фото)
В малому селі не часто відбуваються значні події. Це можна сказати і про с. Оришківці, що під Ланівцями. Особливо в останні часи, коли історія наче стороною стала обходити не тільки окремі населені пункти, а й цілі регіони. Відбиток занепаду відчувався тут ще наприкінці 1990-х рр., а люди, в період тотального безробіття, помаленьку стали виїжджати. Навіть існуючі тут у радянську добу споруди й незавершені будови були розібрані. Не без допомоги окремих районних посадовців вже незалежної України.
Відродження села почалось аж у другій половині 2000-х років, коли більшу частину прилеглих до Оришковець земель взяло в користування ТОВ «Агро-Ланівці». Воно й стало надійною опорою селян в матеріальній та соціально-культурній сфері. Люди без затримки й повною мірою отримують за свої паї належну їм частку вирощеного сільгосппідприємством урожаю, аграріями регулярно виділяються кошти на благоустрій села та різні соціальні програми, зокрема на підтримку місцевого дитячого садка «Теремок». Зовсім недавно силами «Агро-Ланівці» було прокладено тротуар з бетонних плит від розташованого в заболоченому кутку села садочка до головної асфальтівки, що неабияк втішило сільських мешканців.
І ось – знову подія: на краю узвишшя, що на роздоріжжі, навпроти храму, з ініціативи місцевого пароха о. Василія Петровича й при підтримці мирян, встановили фігуру Пресвятої Богородиці, накривши позолоченим куполом з опорами у вигляді традиційної напіввідкритої каплички. Тепер тут вимальовується цілий духовний комплекс. Днями на її відкриття зійшлись члени церковної громади, гості та священики УПЦ КП з довколишніх сіл, запрошені на богослужіння та посвяту фігури: о. Юрій – настоятель церкви на честь Дмитра Солунського с. Гриньки, о. Сергій – настоятель церкви св. Архистратига Михаїла с. Грибова, о. Ігор – настоятель церкви Вознесіння Христового с. Юськівці, о. Орест – настоятель храму св. Георгія Побідоносця с. Молотків та о. Ігор – настоятель церкви св. Івана Богослова, що в районі цукрового заводу в Ланівцях.
Після богослужіння й посвяти нової релігійної святині до присутніх звернувся протоієрей Василій Петрович – настоятель оришковецької церкви Воздвиження Чесного й Животворного Хреста Господнього:
- Сьогодні серця всіх людей переповнені радістю, що в нашому селі з’явилась нова святиня, біля якої ми можемо зупинитися і попросити Божого благословення чи то на початку дня, коли йдемо на роботу, чи тоді, коли кудись від’їжджаємо, чи як повертаємось до свого рідного дому, - сказав священнослужитель. - Велика радість є і в моєму серці, бо збулась моя мрія: побачити тут фігуру Богородиці. Але без вашої допомоги, без вашої жертовності цього б не сталося. Тож я хочу вознести велику подяку всім, хто жертвував кошти, хто допомагав працею, хто молився за здійснення задуманого. Багато роботи ще не зроблено: треба впорядкувати цей пагорб, посадити туйки… Але вірю, що Бог допоможе нам в здійсненні наших планів.
Священик з вдячністю згадав жертводавців і всіх, хто в тій чи іншій мірі відгукнулись на прохання церковної громади: Володимира Пащенка, котрий офірував гроші на фігуру й капличку, Михайла Костика, який допомагав технікою для розчистки ділянки, лановецького міського голову Романа Казновецького, котрий пожертвував гроші на певні церковні потреби. Пан Казновецький подарував громаді вазу для квітів, щоб прикрасити новоспоруджену фігуру і в своєму короткому слові запевнив, що не лишатиметься осторонь проблем села.
- І ще, - наголосив о. Василій,- величезну подяку я приношу Івану Чайківському, генеральному директору ПАП «Агропродсервіс», за те, що він тепер ремонтує нашу церкву, виділивши на це немалі кошти. Бо старенькі куполи зогнили, і їх потрібно негайно замінити. Також дякую директору «Агро-Ланівці» Івану Хаблюку, який зробив вагомий вклад у нашу роботу. Не я дзвонив до нього, а він до мене! І завжди питав: кажіть, що вам потрібно: підйомний кран, східці, майданчик для фігури. Все буде!
У відповідь на теплі слова п. Хаблюк, звернувшись до присутніх, підкреслив:
- Від усього серця бажаю, щоб село розвивалося, щоб громада жила в єдності, бо в єдності – наша сила. А ми, зі свого боку, будемо докладати всіх зусиль, аби допомагати громаді, й всім, хто буде до нас звертатися. Думаю, з Божою допомогою ми відремонтуємо і вашу стареньку церкву, і нову почнемо будувати!
Крім того, слова вдячності прозвучали з уст о. Василія і на адресу мешканця села Миколи Гордія, котрий взяв на свої плечі весь тягар фізичної роботи, пов’язаної з встановленням релігійної святині. Адже треба було відповідним чином підготувати пагорб, викорчувати пеньки й залишки коріння з дерев, які росли тут колись, викопати траншею для східців. Але, як поділився потім п. Микола, йому б важко було самому із цим впоратись, коли б не допомога односельців: Володимира Мулярчука, Павла Кононюка, Віктора Бенедюка, Олега Митковського, Михайла Гайдамащука, Валерія Бухна та подружжя Івана й Марії Мельників.
Надихнув присутніх своїм виступом і ще один з гостей свята, о. Ігор Довгий – парох лановецької церкви св. Івана Богослова.
- Коли ми поглянемо на людське життя, то побачимо, що людина, порівняно із цим світом, є дуже маленька й незахищена істота, - сказав він. - Ми – піщинка у Всесвіті. Але це тільки одна сторона людини. Я хочу звернути увагу на другу її сторону: її внутрішній стан, на її душу. Бо людина в першу чергу – образ і подоба Божа. Тож хай ця фігура на честь Пресвятої Діви Марії, споруджена тепер в селі, стане ще одним джерелом наснаги для душі людської, для всіх, хто проходитиме тут. Хай вона охороняє ваше село, вас і ваших нащадків.
На завершення урочистого дійства церковний хор виконав релігійну пісню з глибоким патріотичним змістом, яку підтримали і священство, і миряни, і гості. І розвівався над ними синьо-жовтий прапор, і міцніла в серцях людей віра. В кращу прийдешність села. У його відродження й розквіт.
Фото автора